Безперечно, завжди викликають захоплення та повагу ті люди, які десятиліттями працюють на одному підприємстві. Звичайно, вони професійно справляються зі своїми обов'язками, виховують гідну зміну та є яскравим прикладом для трудового колективу. На КП «Харківводоканал» працює чимало таких спеціалістів та трудівників. Серед них і диспетчер автотранспортного цеху №2 Комплексу спецмашин та механізмів Олександра Дмитрівна Артеменко. Якраз у грудні минулого року виповнилося 50 років із того пам'ятного дня, коли Олександра Дмитрівна почала працювати на підприємстві. Насамперед із трудовим ювілеєм її привітали рідні, друзі, керівники, спеціалісти та працівники КСіМ, які побажали щастя, радості, оптимізму, а головне міцного здоров'я.
«Незважаючи на те, що дитинство та шкільні роки у мене пройшли в селі Караван, Нововодолазького району, про підприємство я знала з перших вуст. Справа в тому, що мій батько, Дмитро Іванович, все життя пропрацював на Харківському водопроводі і, звичайно ж, багато розповідав про підприємство та про тих чудових людей, які там працюють. Тому, навчаючись у старших класах, я подумки налаштовувала на те, що обов'язково піду батьківським шляхом», - розповідає Олександра Артеменка.
- І яке було перше враження від підприємства?
- Як і передбачала, враження виявилося найкращим. Дружний та професійний колектив, чуйне керівництво, словом, мені тут сподобалося з першого дня. Також імпонувало й те, що тут оперативно вирішувалося питання із житлом. Ось і нам із чоловіком Георгієм Михайловичем, який також усе життя пропрацював на цьому підприємстві, спочатку надали службове житло, а невдовзі ми отримали й власне. До речі, тоді керував підприємством Валерій Альбертович Петросов, який часто зустрічався з працівниками, цікавився виробничими та життєвими проблемами та вирішував їх.
- Олександра Дмитрівна, не кожному під стать пропрацювати стільки років на одному підприємстві. У чому секрет?
- Знаєте, секрету жодного немає. Як на мене, то я люблю свою роботу, наш дружній колектив та керівництво. Пишаюся від того, що вношу і свою частинку праці до злагодженої та чіткої роботи Комплексу спецмашин та механізмів, яким керує Олександр Власенко. Тому вранці завжди в хорошому настрої вирушаю, а ввечері повертаюсь із КП «Харківводоканал». До речі, тут також працюють мій брат Микола та сестра Анна.
- Робота диспетчера передбачає безпосередню взаємодію та спілкування з чоловіками, які керують технікою. Напевно, вистачає знаків уваги та компліментів?
- Звичайно, не без цього. А взагалі, кожній жінці подобається, коли їй надають знаки уваги. Та й чоловіки у нас усі, без перебільшення, лицарі, а це дорогого варте.
- Олександре Дмитрівно, робота диспетчером дуже відповідальна, напевно, слід повноцінно відпочивати та відновлювати сили. Виходить?
- Принаймні намагаюся. Найкраще це виходить у колі сім'ї разом із донькою Танею, онуками Оленою та Вікторією та, звичайно ж, правнучкою Варварою. Разом відвідуємо парки, відпочиваємо на природі та будуємо плани на майбутнє. А ще люблю читати та вирощувати орхідеї, які радують нас своєю неповторною красою.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло