Іноді доля підносить нам певні сюрпризи, і тоді в житті трапляються несподівані повороти. Майстер ділянки Московського району управління з обслуговування внутрішньобудинкових систем КП «Харківводоканал» Михайло Горбачевський виріс в родині, як раніше говорили, потомствених трудівників комунальної сфери. Його батьки, Олександр Михайлович і Лариса Петрівна, займали відповідальні посади на КП «Павлоградводоканал». Зокрема, батько свого часу працював на підприємстві головним інженером, а мати - головним енергетиком. Здавалося б, і син, який часто бував у батьків на роботі, спостерігав за процесом водопостачання та водовідведення міста, повинен був відразу піти по батьківських стопах. Але Михайло твердо вирішив зробити по-своєму: після закінчення школи вступати до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
«Серйозно підготувався до вступних іспитів до цього престижного харківського вузу. Це дало свої результати - став студентом університету. А потім настав час навчання, і я доклав всі свої знання для того, щоб успішно засвоїти предмети і стати хорошим фахівцем. Але після закінчення вузу довелося вирішувати дилему працевлаштування», - розповідає Михайло Горбачевський.
- Михайле Олександровичу, напевно, непросто було знайти роботу за фахом?
- Дійсно, з працевлаштуванням виникли певні питання. Але, не в моєму характері зупинятися перед проблемами. Порадився з батьками і вирішив піти по їх стопах. Дізнався, що на Диканівські очисні споруди потрібен слюсар-ремонтник. Ось і вирішив спробувати себе в цій професії. Мене дружелюбно прийняли в трудовому колективі, і, завдяки начальнику ремонтного цеху Анатолію Сороці, я швидко засвоїв основи і тонкощі цієї спеціальності. До речі, через деякий час вступив на заочне відділення в Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова. Ось так поєднував роботу і навчання, і в результаті отримав ще одну вищу освіту.
- Зараз Ви працюєте майстром дільниці Московського району управління з обслуговування внутрішньобудинкових систем підприємства. Виробничих турбот вистачає?
- Звичайно ж, не без цього. Проте, завдяки нашій дружній і професійній бригаді, в якій трудяться Руслан Трубіцин, Віктор Худолей, Олексій Іщенко, Алім Джамалов, Олександр Щербак і Віталій Іванов, нам вдається успішно справлятися з поставленими завданнями. Ще хотілося б відзначити нашого шановного трудівника Василя Тимофійовича Прохорова, який зараз на заслуженому відпочинку, але багато зробив, як у вирішенні виробничих завдань, так і у вихованні майбутніх майстрів своєї справи. І, звичайно ж, велику допомогу та підтримку надають нам керівники - Валерій Харлан, Андрій Євдошенко та Олена Борисенко. Ми повністю забезпечені всім необхідним для проведення відповідних робіт, а тому все робимо якісно та своєчасно. А по-іншому і бути не може.
- Можна сказати, що Ви не шкодуєте про свій професійний вибір?
- Абсолютно вірно. Мені подобається моя робота. Вона не тільки приносить користь людям, але і в якійсь мірі покращує їм настрій.
- Михайле Олександровичу, після напружених трудових буднів як відпочиваєте?
- Тут перевага одна. Відпочиваю в сімейному колі з дружиною Ольгою та донькою Варварою, яка, до речі, в цьому році піде до школи. Тому вже починаємо потихеньку готуватися до занять. А ще з дочечкою любимо кататися на ковзанах і роликах. І, звичайно ж, влаштовуємо сімейні прогулянки в міських парках і скверах. Все це нам приносить колосальне задоволення.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло