У житті іноді буває так: працюють на якомусь підприємстві або в організації батьки, і в якийсь певний момент до них за порадою про працевлаштування звертаються діти. І якщо у батьків є можливість допомогти, то вони обов'язково це зроблять. Приблизно так сталося і з інженером з проектно-кошторисної роботи планово-економічного відділу Комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» Анною Зимогляд. На цьому підприємстві працює її батько Віталій Трохимович, який і порадив дочці влаштуватися сюди ж. У свою чергу, Анна прислухалася до батьківського слова і пов'язала своє подальше трудове життя з підприємством.
«Почну з того, що народилася я під Харковом - у Циркунах. У школі старанно вчилася, співала в хорі, танцювала та захоплювалася баскетболом. Ну, а в старших класах, коли настав час визначатися з майбутнім, вирішила поступати в Харківський радіотехнічний технікум. Там вивчала програмування, а після закінчення технікуму вступила до Харківського національного інституту радіоелектроніки, де опановувала основи функціонування банківської електронної апаратури. Роки навчання мені запам'яталися, насамперед, уважним ставленням до студентів викладачів, які передавали нам не тільки знання, а й свій багатий життєвий досвід», - розповідає Анна Зимогляд.
- Анно Віталіївно, після закінчення вузу куди Ви влаштувалися?
- Спочатку попрацювала інженером-технологом в Науково-дослідному інституті радіотехнічних вимірювань. А після влаштувалася ляльководом в кременчуцький театр ляльок «Овація». Знаєте, це був незабутній час. Перед кожним виступом я старанно репетирувала ролі і намагалася внести своєрідну творчу родзинку. Тому спектаклі «Овації» були дійсно справжнім яскравим святом для наших, як юних, так і дорослих глядачів. Але життя вносить свої певні корективи, і я вирішила освоїти нову для себе професію - бухгалтер. І на цьому шляху все пішло своєю чергою.
- Розкажіть про свої перші враження про КП «Харківводоканал»?
- Як я вже говорила, порадившись із батьками, влаштувалася на підприємство інженером з проектно-кошторисної роботи планово-економічного відділу. На перших порах велику допомогу мені надала Вероніка Зінченко, яка увела в курс справи і ознайомила з професійними тонкощами роботи. Досить швидко влилася в цей дружний і професійний колектив, в якому у мене багато друзів. Завжди намагаюся зробити свою роботу на совість, гранично точно скласти кошториси на проведення відповідних робіт на внутрішньобудинкових системах водопостачання і водовідведення.
- Анно Віталіївно, на виробництві багато що залежить від атмосфери в трудовому колективі. Як у Вас з цим?
- Все гаразд. Атмосфера в підрозділі, яке очолює досвідчений керівник Валерій Харлан, дружна. Тут, дійсно, працюють однодумці і майстри своєї справи. Тому виробничий процес налагоджений на належному рівні, працюємо без збоїв, ритмічно і якісно.
- Ви вже розповідали, що в шкільні роки було багато захоплень. Напевно, і зараз їх в достатку?
- Безумовно, хоча часу, як відомо, не вистачає. Коли він з'являється, то із задоволенням відвідую театри, кінотеатри, музеї і виставки. Тут по-справжньому відпочиваю душею і заряджаюся творчою енергією. Також дуже люблю подорожувати, знайомитися з мальовничими місцями Слобожанщини, дізнаватися нові сторінки історії цього неповторного краю.
Ну, а коли, скажімо так, вільний час обмежений, то із задоволенням читаю книги або займаюся вишивкою. До речі, це захоплення у мене також зі школи.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло