Всі ми, так би мовити, родом з дитинства. У шкільні роки у кожного з нас була улюблена вчителька, яка користувалася особливою довірою і повагою. До її мудрих слів завжди прислухалися і робили певні висновки. Ось і завідувачка аналітичною лабораторією Комплексу «Харківводовідведення» Наталія Несторенко часто згадує свою шкільну вчительку хімії Ніну Петрівну Пільгук, яка любила повторювати; «Хімія - наука майбутнього». Тому її треба глибоко вивчати і користуватися в житті. Цей предмет став одним з улюблених для Наталії Несторенко. Вона брала участь в олімпіадах, де демонструвала глибокі знання. Захоплено вивчала Наталія й інші шкільні предмети, а тому закономірним успіхом стала золота медаль, яку вона урочисто отримала перед вступом у доросле життя.
«Ще в шкільні роки зробила свій вибір - пов'язати професійну діяльність з хімією. Після школи вступила на факультет «Хімія і біологія» в Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Успішно пройшла вступну кампанію, стала студенткою, вчилася легко і цілеспрямовано. Запам'яталися багато викладачів, які прикладали всі свої зусилля, знання та досвід для того, щоб ми стали справжніми фахівцями», - розповідає Наталія Несторенко.
- Наталіє Миколаївно, а що згадується про роботу в перші дні на комунальному підприємстві «Харківводоканал»?
- Почну з того, що працювати я почала в хіміко-бактеріологічній лабораторії Безлюдівських очисних споруд на посаді лаборанта. Вийшло так, що тут же інженером-гідробіологом працювала моя найкраща подруга Наталя Веремейчик, з якою ми разом вчилися в університеті. На перших порах мені велику допомогу і увагу надала начальник лабораторії Ірина Борисівна Духова. Тому досить швидко я освоїла всі тонкощі цієї професії і почала працювати нарівні з більш досвідченими колегами. А через деякий час мене перевели на посаду інженера. Ми здійснювали лабораторний контроль технологічного процесу очищення стічних вод по 21 показнику на всіх етапах, починаючи від її надходження на очисні споруди і закінчуючи скиданням очищеної води в річку Уди, а також контролювали водойму вище і нижче скиду наших очищених стоків. Робота цікава, мені подобалася, а тому ніяких труднощів не виникало.
- Словом, так би мовити, слава Богу, колектив працював чітко і злагоджено, а Вас в 2016 році призначили завідуючою аналітичною лабораторією Комплексу «Харківводовідведення». А тут які завдання довелося вирішувати?
- Тут у нас кілька важливих напрямків. Один з них - в тісній співпраці з фахівцями Департаменту збуту проводимо контроль всіх виробничих стоків міста. Безпосередньо наша лабораторія здійснює хімічний моніторинг доставлених проб по 20 показникам якості. Іншими словами, контролюємо стічну воду абонентів на відповідність гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин. Також ретельно перевіряємо загазованість різних виробничих об'єктів, так зване повітря робочої зони - в шахтах, тунельних колекторах, колодязях, на об'єктах каналізаційних насосних станцій. У цьому відповідальному напрямку у нас працює досвідчений фахівець - хімік 2-ї категорії Олександр Вікторович Лук'янов.
Ще хотілося відзначити і те, що, згідно з укладеними договорами з юридичними особами, досліджуємо проби стічної води, що доставляються самими замовниками. Ось ці та інші завдання доводиться вирішувати щодня. Звичайно ж, успішно справлятися з поставленими цілями нам допомагає те, що в лабораторії підібрався досвідчений і професійний колектив. А ще керівництво Комплексу «Харківводовідведення» і підприємства постійно підтримують на належному рівні матеріально-технічну базу лабораторії. Ось і недавно було придбано для наших потреб два сучасних газоаналізатора. І ще одне - постійно підвищуємо кваліфікацію і беремо участь в програмі «Міжлабораторні порівняння результатів». У ній беруть участь близько 30 українських лабораторій, і ми демонструємо високі результати.
- Наталіє Миколаївно, часто згадуєте своє дитинство, шкільні роки, батьків?
- Я постійно згадую свою малу батьківщину. Народилася я на Полтавщині, мама - Марія Олександрівна була завідуючою дитячого садка, прекрасно співала. Батько - Микола Антонович працював водієм і у вільний час з великим натхненням грав на баяні. Напевно, і мені щось передалося від батьків, і я серйозно займалася бальними танцями. До речі, ставала призером обласних змагань.
- А чи часто відвідуєте Полтавщину?
- Намагаємося з чоловіком Андрієм, який свого часу понад 20 років пропрацював на КП «Харківводоканал», як можна частіше провідувати рідну домівку. Зустрічаємося тут з друзями, згадуємо юність, словом, як ніби знову повертаємося в ті щасливі дні.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло