У житті інженера виробничо-технічного відділу Комплексу спецмашин і механізмів КП «Харківводоканал» Олени Полтавської траплялися досить цікаві і неординарні ситуації. Наприклад, в 1999 році на Закарпатті сталася масштабна повінь - водою затопило багато населених пунктів, зруйнувало автодороги та комунікації водовідведення. На підприємстві оперативно сформували ударний підрозділ для надання допомоги в усуненні наслідків цього стихійного лиха. Разом із досвідченими працівниками підприємства на місце події виїхав і начальник ділянки надзвичайних ситуацій КП КГ «Харківкомуночиствод» Олександр Михайлович Власенко. І досить несподівано для багатьох, а головне для себе, на посаду виконуючої обов'язки начальника ділянки була призначена Олена Полтавська, яка зовсім нещодавно прийшла працювати в цей трудовий колектив. І, треба сказати, вона досить швидко увійшла в курс і чудово впоралася з дорученою справою.
«Подібне траплялося і в подальшому. У 2004 році мене призначили старшим диспетчером автотранспортного цеху. Це досить солідний підрозділ, в якому тільки водіїв автротранспортних одиниць налічувалося 400 чоловік. В мої обов'язки входила організація чіткої роботи автотранспортників - підготовка і випуск на лінію техніки, контроль за виконанням поставлених завдань, у разі необхідності проведення заміни на робочому місці водіїв або машиністів екскаваторів. Звичайно ж, попервах було нелегко, але я завжди могла розраховувати на допомогу і розуміння директора Комплексу спецмашин і механізмів Олександра Михайловича Власенка. Ось так я досить швидко освоїла нелегке мистецтво чіткої організації роботи диспетчерської служби», - розповідає Олена Полтавська.
- Скажіть, Олено Юріївно, як Ви потрапили на це підприємство?
- Вийшло так, що тут працювала моя мама Галина Сергіївна. А я на той час якраз закінчила Українську інженерно-педагогічну академію. Тоді випускники самі шукали собі роботу, а це було досить непросто. Ось мама і підказала, що у них на підприємстві організовується нова ділянка надзвичайних ситуацій та є вакансія інженера по комплектації. Звернулася до відділу кадрів і отримала це призначення. До речі, на цій ділянці мені довелося потрудитися ще і диспетчером, і майстром. Загалом, пройшла тут хорошу трудову школу. Допомогло й те, що трудовий колектив у нас був прекрасний - колеги були готові завжди прийти на допомогу в будь-якій ситуації. А ще скажу і те, що в цей час якось несподівано зайнялася шиттям і в'язанням.
- Напевно, цим Ви захоплювалися і в шкільні роки?
- Ні, такого захоплення у мене не було. Воно з'явилося в студентські роки. Шила сукні, костюми, в'язала светри та інші речі. Це заняття приносило мені радість і задоволення.
- Олено Юріївно, повернемося до Ваших трудових буднів. Зараз працюєте інженером виробничо-технічного відділу. Як швидко освоїли цю нову спеціальність?
- Я досить швидко вчуся чомусь новому. Так і тут. В мої обов'язки входить підготовка процедури для проведення тендерів на придбання нової техніки, її обслуговування та ремонт. Тут важливо все скрупульозно зважити, проаналізувати і підібрати найбільш прийнятний варіант для підприємства. Робота дуже цікава, я би навіть сказала творча. Керівництво КП «Харківводоканал» націлене на модернізацію і оновлення техніки. Приміром, в минулому році придбали п'ять нових зарубіжних екскаваторів і в цьому вже два. Це дозволяє поліпшити якість і своєчасність виконання ремонтних та інших робіт.
- Ви вже розповідали про одне зі своїх захоплень - шиття і в'язання. Є й інші?
- Так, я вже не перший рік займаюся водінням автомобіля і це мені дуже подобається. А ще недавно захопилася заняттями йогою. Це допомагає мені осягнути істинність, збагатити свій духовний світ. Ось така життєва філософія.
Також треба сказати і про сімейні цінності, якими я дуже дорожу. У нас з чоловіком Віктором двоє дітей - Ольга і Дмитро. Ольга - медалістка, а зараз вона вчиться в Харківському національному університеті імені. О. М. Бекетова. Дмитро - школяр, серйозно займається футболом. Ось у їх виховання, становлення, як непересічних особистостей ми з чоловіком, так би мовити, вкладаємо всю свою душу і життєвий досвід. Також розширюємо свій кругозір, намагаючись побільше подорожувати та ознайомитися з привабливими куточками країни.
Звичайно, є у нас і дача, де з весни до осені разом з дітьми займаємося господарськими клопотами. Крім того, допомагаємо батькам, намагаємося приділити їм якомога більше часу. Це дуже важливо для нас.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло