Заступник начальника дільниці з ремонту та обслуговування технологічного устаткування КП «Харківводоканал» Ігор Морозов вважає, що якщо б йому довелося знову обирати трудовий шлях, то він би, ні хвилини не вагаючись, знову повторив би його з самого початку. Ось уже понад 20 років він працює на цьому підприємстві, тут освоїв досить складну професію слюсаря-ремонтника, став справжнім професіоналом своєї справи. А ще він користується заслуженим авторитетом в колективі, завжди готовий прийти на допомогу, підтримати доброю порадою і добрим словом.
Ще одна відмінна риса Ігоря Морозова - наполегливе бажання вчитися і відкривати для себе щось нове. Тому він без відриву від виробництва вступив на заочне відділення в Харківський технікум житлово-комунального господарства. Після його закінчення він вирішив продовжити навчання і вступив на заочне відділення в Харківську національну академію міського господарства на факультет «Водопостачання та водовідведення». Це, в кінцевому підсумку, допомогло не тільки підвищити професійні навички, а й посприяло його кар'єрному зростанню.
«Коли почав працювати слюсарем-ремонтником на підприємстві, то відразу ж зрозумів, що обрав професію до душі. Ми займалися ремонтом і профілактикою насосних агрегатів, які працюють на кожній каналізаційній насосній станції. Зустріли мене в колективі приязно, допомогли освоїтися, підказували, як швидко та якісно виконати ту чи іншу технічну операцію. Приємне враження залишилося і від начальника ремонтно-механічного цеху Миколи Петровича Макарцова. Це був досвідчений керівник, який умів підібрати «ключик» до кожного молодого працівника. Мені він теж багато допоміг у становленні. Словом, я досить швидко влився в професійний колектив і почав працювати нарівні з усіма», - розповідає Ігор Морозов.
- Ігорю Івановичу, в чому полягала специфіка Вашої роботи?
- У той час всі насосні станції були обладнані насосними агрегатами вітчизняного виробництва. Вони були досить надійними, але терміни експлуатації у них пройшли, і вони вичерпали свій ресурс. Ось тоді і почалася їх заміна на сучасні агрегати шведської фірми Flygt. На заводі-виробнику побували наші фахівці, познайомилися з виробництвом насосного обладнання та його експлуатацією. Ось так поступово і перейшли на експлуатацію зарубіжних агрегатів. Для мене це був надзвичайно цікавий період трудового життя, адже доводилося налагоджувати, а потім і контролювати роботу цього насосного обладнання.
- Виходить, Ви досить швидко стали висококваліфікованим фахівцем. Як далі склалося трудове життя?
- До речі, я не тільки працював, а й одночасно навчався на заочному відділенні академії міського господарства. Все це, ймовірно, і посприяло тому, що мене спочатку призначили інженером, а згодом і заступником ділянки ремонту та обслуговування технологічного обладнання Комплексу «Харківводовідведення». Керує підрозділом досвідчений і чуйний до своїх підлеглих Володимир Михайлович Степанов. У колективі панує повне взаєморозуміння, творча атмосфера і взаємовиручка. Щодо безпосередньої роботи, то ремонтники проводять профілактику, регулювання насосних агрегатів, а в разі потреби і ремонтують його. Звичайно ж, намагаємося не допустити перебоїв у роботі обладнання, а тому діємо на випередження можливих аварійних ситуацій. Все це в комплексі та забезпечує надійну роботу насосних станцій.
- Ігорю Івановичу, чи трапляються аварійні ситуації на насосних станціях?
- По-перше, на кожній каналізаційній насосній стації є резервне насосне обладнання, яке ми підтримуємо в робочому стані. По-друге, вчасно проводимо технічні огляди, а раз в 6 років - капітальне техобслуговування і профілактику. Та в разі необхідності ремонтники оперативно виїжджають на місце і швидко усувають несправність. Так що особливих проблем не виникає...
- А чим Ви займаєтеся у вільний час?
- Вільний час проводжу в колі сім'ї. Відвідуємо харківські театри і кінотеатри, із задоволенням дивимося прем'єри. Також виїжджаємо на природу, а я, користуючись нагодою, беру вудку і йду на водойму. Ну, а коли настає час відпусток, то намагаємося вибратися на море. Це заряджає нас енергією на довгий час.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло