На КП «Харківводоканал» працює багато передовиків виробництва, які забезпечували та забезпечують в даний час чітку і ритмічну роботу підприємства, нарощування технічного потенціалу, впровадження нових сучасних технологій. Ці лідери користуються заслуженим авторитетом і повагою в колективі, є прикладом для молоді. Серед них і майстер ділянки Слобідського району управління з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем Ольга Іванівна Бондура, яка вже понад 40 років працює в житлово-комунальному господарстві міста. На її трудовому шляху траплялося різне  - і великі успіхи, і непрості ситуації, але найбільшою нагородою для неї служить повага харків'ян. Часто її впізнають жителі Слобідського району, підходять, вітаються, розпитують про справи, діляться своїми проблемами і радяться, як діяти в тій чи іншій ситуації. У свою чергу, Ольга Іванівна ніколи не відмовляє в допомозі, в разі необхідності оперативно вирішує виниклі питання. У цьому, як їй здається, і полягає сенс життя.

«У дитячі роки, звичайно, досить туманно уявляла, де і ким мені доведеться працювати в дорослому житті. Після закінчення школи я вступила в Харківський електромеханічний технікум за спеціальністю технік-електрик. Після його закінчення отримала направлення на Харківський електромеханічний завод, де працювала інженером зовнішньої комплектації. Досить швидко адаптувалася в колективі, робота подобалася, тут з'явилися нові друзі. А потім життя внесло свої корективи. Я вийшла заміж, і настав час подумати про власне житло. Тому в 1978 році влаштувалася майстром в житлово-експлуатаційну контору №130 на Нових Будинках», - розповідає Ольга Бондура.

- Ваша нова професія, в принципі, нічого не мала спільного з колишньою спеціальністю. Чи швидко вдалося освоїти нову справу?

- Мені пощастило, що тоді в житлово-експлуатаційній конторі працювали досвідчені й мудрі керівники. Ось вони і навчили мене всім премудростям цієї важливої ​​професії, приймати правильні рішення, а найголовніше - чуйно ставитися до трудівників. Тому я досить швидко вникнула в проблемні питання і знала, як їх вирішувати. А їх вистачало з надлишком. Під моїм керівництвом трудилися робітники різних професій - слюсарі-сантехніки, покрівельники, маляра, штукатури та дворові працівники. В їх обов'язки входило утримання житлового фонду та прилеглих до них територій в належному стані. Виникали різні робочі ситуації, але завжди вдавалося їх вирішувати.

- Ольго Іванівно, Вам вдалося, якщо так можна сказати, реалізувати свій потенціал?

- Думаю, вдалося. Я пройшла всі службові сходинки в житлово-експлуатаційній конторі, на кожному новому місці працювала, як то кажуть, не покладаючи рук, виконувала всі завдання, а головне - гідно цінувала своїх підлеглих. Зрештою мене призначили начальником ЖЕКу №130. На цій посаді я і трудилася до реорганізації житлово-комунального господарства. На той час я вже була на заслуженому відпочинку, а тому коли мені запропонували посаду майстра Слобідського району з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання я погодилася. Дуже приємно було і те, що разом зі мною перейшли в КП «Харківводоканал» професійні працівники, з якими я пропрацювала багато років. До речі, кілька років я трудилася і майстром аварійної служби внутрішньобудинкових систем Основ'янського району. Словом, з житлово-комунальним господарством у мене пов'язане все життя, і якби випав шанс повторити пройдений шлях, то я б ані крапельки не сумнівалася.

- Зараз у Вас, напевно, більше вільного часу. Як Ви його використовуєте?

- Знаєте, я завжди мріяла побувати в зарубіжних країнах. Але здійснити цю мрію змогла тільки тоді, коли вийшла на заслужений відпочинок. Я вже побувала в Ізраїлі, Єгипті, Туреччині та Чорногорії. Найбільше сподобався Єгипет, де більше, ніж в інших країнах, зберігся старий спосіб життя та архітектура. А ще могла годинами спостерігати, як в Червоному морі бавляться зграйки різнокольорових рибок. Це вражає. У моїх найближчих планах відвідати цікаву африканську країну - Туніс. Багато про неї читала, знайомилася з картами і туристичними маршрутами, словом мені здається, що отримаю багато приємних вражень від відвідин цієї країни.

А ще я з великою радістю в вихідні дні відвідую заміську дачу. Там росте сад, на городі вирощую овочі, крім того, тут дуже багато квітів. У цих непростих клопотах мені допомагають діти та онуки. А ввечері збираємося за сімейним столом, п'ємо ароматний чай з солодощами і будуємо плани на майбутнє.

Інтерв'ю провів Ігор Тесло