Інженер групи пробовідбору лабораторії санітарно-епідеміологічного контролю КП «Харківводоканал» Віта Беспала народилася в селі Любовка Краснокутського району. З дитячих років вона мріяла стати вчителькою, щоб навчати сільську дітвору. Після шкільних занять Віта допомагала батькам по господарству, а вечорами довго засиджувалась за підручниками. Серйозно готувалася Віта і до вступних іспитів до Харківського педагогічного коледжу. Та сталося непередбачене - вона не набрала необхідних балів для вступу. Але не в характері дівчини було відступати від намічених планів. Наступного року Віта успішно склала іспити і стала студенткою педагогічного коледжу. Ось так, здається, і збулася її дитяча мрія.
«Роки навчання в педагогічному коледжі пролетіли досить швидко. Багато читала спеціальної літератури, вивчала кращий досвід педагогів країни. А після захисту дипломної роботи, як і передбачала, повернулася в рідну школу. Але, як то кажуть, чоловік стріляє, а Господь кулі носить. Вийшло тут ось так. Ще під час навчання в коледжі, на весіллі своєї подруги, я познайомилася з молодим хлопцем - Сергієм. Досить швидко захоплення переросло в справжнє кохання. Тому ми незабаром одружилися, я пішла в декретну відпустку. І після цього в школу я вже не повернулася», - розповідає Віта Беспала.
- Віто Олексіївно, а щоб було потім, після декретної відпустки?
- Справа в тому, що мій чоловік працював автоелектриком на КП «Харківводоканал». Він багато розповідав про трудовий колектив, про своїх друзів. Тому я теж вирішила влаштуватися на це підприємство. Ось так в 2001 році почала працювати пробовідбірницею лабораторії санітарно-епідеміологічного контролю. Тут підібрався чудовий колектив, і мені допомогли швидко освоїти тонкощі професії. Ми займалися відбором проб води на насосних водопровідних станціях, в колодязях і колонках, а також в квартирах харків'ян. Справа ця відповідальна, і за результатами наших проб визначалася якість питної води. А через чотири роки я вже працювала лаборантом в хімічному відділі лабораторії.
- І як Вас прийняли на новому робочому місці?
- Мені пощастило, що поруч опинилися відповідальні та висококваліфіковані фахівці. Це, зокрема, Катерина Симоненко і Галина Жогленко. З їх допомогою я швидко увійшла в курс справи, освоїлася в відділі та працювала нарівні з подругами. У той же час відчувала, що необхідно було поглиблювати свої знання. Тому вступила на заочне відділення в Харківський інженерно-будівельний інститут на факультет водопостачання та водовідведення. Це посприяло і моєму просуванню по службі. Згодом мене призначили інженером групи пробовідбору інформаційно-технологічного відділу лабораторії, і, таким чином, я знову повернулася на перше робоче місце на підприємстві. Дуже приємно було знову зустрітися і працювати з досвідченими співробітницями Наталією Хмель і Ларисою Чайкою, з якими я починала працювати в групі пробовідбору.
- Віто Олексіївно, а якими якостями повинні володіти співробітники групи пробовідбору?
- По-перше, потрібно вміти досконально знати всі нюанси та тонкощі процесу відбору води на різні показники. Цьому ми старанно навчаємо нових співробітників, а потім вони здають іспит. Також слід врахувати, що кожен день наша група бере в середньому до 40 проб води. Тому роботу треба робити швидко та в той же час якісно та правильно. І ще один маленький нюанс. Буває таке, що пробовідбір здійснюємо в квартирах харків'ян, які хочуть перевірити якість води. У цих випадках завжди з нашими абонентами ведемо себе вкрай ввічливо та чемно. Так працюю сама і тільки на таке спілкування завжди націлюю наших співробітників.
- Скажіть, Вас не засмучує те, що не стали вчителем, а працюєте на КП «Харківводоканал»?
- Ні в якому разі. Тут, без перебільшення, я знайшла своє місце в житті. У нас чудовий колектив, прекрасне керівництво та живемо як одна дружна сім'я. А якщо говорити щодо педагогіки, то і тут мені дуже подобається вчити молодь нашим професійним секретам.
- Віто Олексіївно, в Вашій родині вже склалася трудова династія на КП «Харківводоканал». А чи є кому її продовжити?
- Знаєте, ніколи не люблю загадувати наперед. Скажу тільки те, що син Владислав навчається зараз в Харківському національному університеті будівництва та архітектури. Часто цікавиться у нас з чоловіком про справи на підприємстві і проявляє зацікавленість. Так що, як то кажуть, поживемо-побачимо.
- Скажіть, а як проводите вільний час?
- Коли він випадає, то нудьгувати нам ні в якому разі не доводиться. Намагаємося відвідати батьків, допомогти їм, а також ще господарюємо і на дачі. Тут у нас є сад, город і виноградник. Ну, а коли видається невеличкий перепочинок, то всією сім'єю вирушаємо в ліс на «тихе полювання».
- Віта Олексіївна, напевно, у вас є і своє захоплення?
- Обов'язково, і навіть їх декілька. По-перше, дуже люблю квіти, а тому вирощую їх як на підвіконні, так і на дачі. Зокрема, тільки троянд різних сортів налічується більше 80 кущів. А ось взимку із задоволенням вишиваю бісером, і особливо дорожу своєю першою картиною - «Лебеді на озері».
Інтерв'ю провів Ігор Тесло