Кожній людині властиве велике бажання знайти в житті своє місце. В роботі, яка приносить не тільки радість і позитивні емоції, а й пристойний заробіток. Відшукати друзів, на яких завжди можна покластися в скрутну хвилину і які завжди прийдуть на допомогу. Створити надійний сімейний тил, де завжди можна знаходити порозуміння і підтримку. З цим цілком згоден і електромонтер КП «Харківводоканал» В'ячеслав Задорожний.
Він уже десять років працює на цьому підприємстві, та багато з того, про що мріяв, вже збулося. Задоволений роботою, взаєморозумінням в трудовому колективі, вдало склалося і сімейне життя. Якщо говорити про все по черзі, його дитинство пройшло в селі Новоселівка Нововодолазького району.
«З раннього дитинства батьки, Валентина Юхимівна і Віктор Васильович, привчили нас з братом Володимиром працювати і допомагати по господарству в міру своїх сил. А головне - досягати поставленої мети. Тому навчався старанно, а також активно займався спортом. В першу чергу, лижними гонками, де разом з друзями під керівництвом вчителя фізкультури Леоніда Михайловича Линника осягали секрети майстерності цієї зимової спортивної дисципліни. Тренувалися з повною самовіддачею, а тому домагалися певних позитивних результатів. Приймали участь в районних та обласних змаганнях, де здобували перемоги і виборювали призові місця. Це захоплення залишилося на все життя. І тоді, коли навчався в Красноградському сільськогосподарському технікумі, і коли служив в армії, і тепер, коли працюю в КП «Харківводоканал», - розповідає В'ячеслав Задорожний.
- В'ячеславе Вікторовичу, як ви опинилися на комунальному підприємстві «Харківводоканал»?
- Після служби в армії я деякий час працював на заводі «Світло шахтаря». А ось на КП «Харківводоканал» трудився мій хороший друг Андрій. Ось він і порадив мені змінити місце роботи. Розповів, що там хороший трудовий колектив, цінують фахівців, а також є можливість активно займатися спортом. Ось так я і опинився на ділянці обслуговування підкачувальних насосних станцій.
- Як то кажуть, починати довелося з «нуля»?
- Можна сказати і так, адже я раніше не мав справ з роботою устаткування насосних підкачуючих станцій. І тут мені велику допомогу надав Олександр Іванович Леденьов. Він ввів в мене в курс справи, ознайомив зі специфікою професії і навчив, як треба діяти в тій чи іншій ситуації. Зараз наша ділянка обслуговує підкачувальні водопровідні станції міста, на яких задіяно понад 100 одиниць насосного обладнання. Проводимо профілактику, в разі необхідності ремонтуємо електродвигуни, стежимо за тим, щоб насосне обладнання працювало чітко і безперебійно.
- В'ячеславе Вікторовичу, ви вже десять років працюєте на ділянці. Що за цей час змінилося в специфіці виробництва?
- Я вже говорив, що обслуговуємо досить багато обладнання. Тому тут головне якісно і в найкоротший термін проводити як профілактику, так і ремонтні роботи. Ось тут, як то кажуть, немає меж для самовдосконалення. Чим ми постійно і займаємося під керівництвом досвідченого виробничника Юрія Мирославовича Крупки. Я ж, свого часу поповнив знання, закінчивши факультет «Електричний транспорт» Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. Це теж допомагає в моїй роботі.
- А як же зі спортом? Чи не забулися лижні перегони...
- Ні, не забулися. Активні заняття спортом в юнацькі роки допомагають і в дорослому житті. Тому я брав активну участь у спортивному житті підприємства та домагався успіхів на різних змаганнях.
- В'ячеславе Вікторовичу, ви живете в Новій Водолазі, а на роботу їздите до Харкова. На це багато витрачається часу?
- Пристойно. Але і тут я не втрачаю час даремно, із задоволенням читаю книги. Останнім часом віддаю перевагу книгам з психологічним ухилом. Це дозволяє мені зовсім іншими очима дивитися на навколишній світ... А після роботи мене з нетерпінням очікують вдома дружина Алла і син Олександр. Разом займаємося домашніми справами, цікавлюся шкільними успіхами сина. Радує і те, що Олександр займається гирьовим спортом. Хочеться, щоб він домігся вагомих результатів.
- А які, окрім книг, у вас ще захоплення?
- Подобається посидіти з вудкою біля ставка. Іноді компанію мені складає син. Ще останнім часом захопився бджільництвом. У мене є вулики, заняття це цікаве і копітке. А мед, крім усього, ще й справжній цілитель. Тому сімейне чаювання для нас радісна подія.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло