Ось і закінчилася магія новорічних урочистостей. Сьогодні трудівники комунального підприємства «Харківводоканал», як і багато харків'ян, знову вийшли на свої робочі місця. З новими планами, надіями і твердою впевненістю в завтрашньому дні. Серед них і майстер ділянки обслуговування технологічного обладнання насосних станцій Комплексу «Харківводопостачання» Дмитро Глінін.
Він розповів товаришам, що за святковим новорічним столом зібралися його рідні, близькі та друзі. Примітно, що тут були присутні ще дві трудівниці підприємства - дружина Катерина і бабуся Ольга Кирилівна. Разом згадали трудові будні минулого року - вдалі і напружені, підняли келихи з шампанським за наступаючий, загадали бажання на майбутнє. Все це нагадувало дитинство.
«У той час бажання були досить прозаїчними. Я, наприклад, хотів стати відомим футболістом. У нас в класі була своя футбольна команда, і ми досить успішно грали зі своїми однолітками. Потім я умовив однокласників записатися у футбольну секцію в дитячо-юнацьку спортивну школу №8. Там ми разом тренувалися і грали кілька років, а згодом у моїх друзів з'явилися інші інтереси і вони покинули ДЮСШ», - розповідає Дмитро Глінін.
- А які ще були у вас захоплення?
- Як і багато моїх однолітків, багато читав книжок, дивився кінопрем'єри. До речі, це захоплення залишилося у мене до цих пір. А ще моя мама, Наталія Вікторівна, яка працювала на КП КГ «Харківкомуночиствод» часто брала мене з собою на роботу. Пам'ятається, як заступник генерального директора підприємства Олександр Миколайович Коваленко пригощав мене цукерками. А після закінчення середньої школи він підтримав моє прагнення вступити в житлово-комунальний технікум Харківського національного університету міського господарства ім. А.М. Бекетова.
- Це і зіграло головну роль в тому, що ви після закінчення технікуму прийшли працювати на КП «Харківводоканал»?
- Звичайно. Влаштувався працювати слюсарем по ремонту автомобілів на Комплекс спецмашин і механізмів підприємства. Керівником тут працює Олександр Власенко, який багато робить для стабільної роботи колективу. А ось освоїти тонкощі професії мені допомогли досвідчені майстри - Станіслав Бублій і Олександр Четверяков. Згодом я набув необхідного досвіду, знання і трудився нарівні з товаришами. Крім цього, продовжував заочно навчатися на факультеті «Водопостачання та водовідведення» Харківського національного університету міського господарства ім. А.М. Бекетова.
- Дмитро Сергійович, після отримання диплома про вищу освіту вам запропонували нову посаду?
- Так, спочатку я попрацював інженером виробничо-технічного відділу Комплексу «Харківводопостачання». А десь через рік надійшла нова пропозиція - перейти на посаду майстра дільниці з обслуговування технологічного обладнання насосних станцій управління артезіанського водопроводу і насосних станцій Комплексу «Харківводопостачання». Це була, так би мовити, жива робота на виробництві. Ми обслуговуємо технологічне обладнання насосних станцій, підтримуючи його в постійному робочому стані. Багато уваги приділяємо профілактиці обладнання, беремо активну участь в планово-попереджувальних ремонтах. У перший час, звичайно, були певні складнощі, але завдяки допомозі і підтримці начальника дільниці Бориса Вовянка, а також майстрів Володимира Михайлова і Павла Бурди швидко освоїв специфіку, влився в трудовий колектив. Працюють тут справжні професіонали, дійсно закохані в свою справу. Це і забезпечує необхідний результат.
- Дмитро Сергійович, на підприємстві працює також і ваша дружина. Чи не тут ви з нею познайомилися?
- Можна сказати і так. Тут зустрілися, познайомилися, у нас виявилося багато спільних інтересів. Наприклад, обов'язково намагаємося не пропустити жодної кінопрем'єри. Ось так з часом наші зустрічі переросли в серйозні стосунки.
- Скажіть, чим ви ще займаєтеся у вільний від роботи час?
- Ну, про захоплення футболом я вже розповідав. А ще подобається грати в спортивний покер. До речі, на підприємстві створена команда, яка виступала в престижних змаганнях «Битва корпорацій». Я брав участь в її підготовці до цього турніру, на якому виступили доволі вдало. Іноді навідуюся в більярдний клуб, де з друзями граємо в цю цікаву і азартну гру.
І ще одне моє велике захоплення - риболовля. Люблю посидіти з вудкою на світанку. І якщо навіть не пощастить з уловом, для мене головне - спілкування і єднання з природою. Це дає великий позитивний заряд, і я повний ентузіазму повертаюся до повсякденних трудових буднів.
- Дмитро Сергійович, через кілька днів ще один новорічне свято - Різдво Христове. Як будете зустрічати?
- Знаєте, це ще один привід зібратися за святковим столом з рідними і друзями. Поговоримо про трудові справи, поділимося планами на майбутнє і загадаємо найпотаємніші бажання. Будемо сподіватися, що вони обов'язково здійсняться.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло