Начальник служби водопровідних мереж Основ'янського району КП «Харківводоканал» Ігор Кім часто повторює, що успіх будь-якої справи в першу чергу залежить від професіоналізму трудівників. У колективі працюють, без перебільшення, майстри на всі руки, які готові впоратися з найскладнішим завданням.
Один з них - слюсар аварійно-відновлювальних робіт 5-го розряду Валерій Шкаранов. Коли він прийшов влаштовуватися на роботу, то Ігоря Аркадійовича дуже зацікавили його новаторські підходи і великий досвід. А незабаром після зарахування Валерія Шкаранова в трудовий колектив служби в районі трапилася серйозна аварія на одній з ділянок водопроводу. Новий працівник чудово проявив себе, запропонувавши використовувати нестандартний спосіб для її ліквідації.
«Дійсно, незабаром після того, як прийшов на роботу на КП «Харківводоканал», в Основ'янському районі трапилася серйозна аварія на водоводі діаметром 1400 мм. У разі несвоєчасного усунення пориву без питної води могли залишитися багато харків'ян. Складність полягала і в тому, що до пошкодженої ділянки водопроводу непросто було підступитися і організувати ремонтні роботи. Проте, розробили спеціальну конструкцію, яка, в кінцевому підсумку, дозволила своєчасно та якісно ліквідувати порив. Ось таке було, так би мовити, у мене бойове хрещення на підприємстві», - розповідає Валерій Шкаранов.
- Валерію Володимировичу, а звідки у вас таке прагнення до новаторських рішень?
- Все це, напевно, з дитинства. Мені завжди подобалося щось винаходити, придумувати різноманітні конструкції і устаткування. До того ж, мій батько Володимир Олександрович у всьому мене підтримував і допомагав. Ми багато проводили з ним часу, винаходячи і конструюючи щось нове. І він часто мені говорив, щоб ніколи не зупинявся на досягнутому, а продовжував удосконалюватися. Після закінчення школи вступив до Харківського верстатобудівного технікуму. Вчитися було неймовірно цікаво, а тому після технікуму вирішив отримати і вищу освіту. Навчався в Харківському політехнічному інституті на вечірньому відділенні на машинобудівному факультеті, а паралельно працював на заводі.
- Напевно, було непросто поєднувати роботу і навчання?
- Знаєте, якщо поставити певну мету і наполегливо до неї йти, то обов'язково все вийде. Ось, наприклад, я влаштувався на Харківський завод тракторних двигунів простим робітником. З великим інтересом вникав в роботу, намагався щось удосконалити і змінити. Поступово прийшов необхідний досвід і знання. Звичайно ж, просувався і по службових сходинках, і коли в силу об'єктивних причин прийняв рішення піти з заводу, то вже був на посаді заступника начальника цеху.
- До речі, а хотілося вам передати свій багатий досвід молоді?
- Було й таке. Свого часу я багато років пропрацював майстром виробничого навчання в професійному технічному училищі №33. Викладав автосправу і намагався в кожному учні знайти і допомогти розкрити талант. Сподіваюся, що з цим завданням впорався і багато моїх вихованці знайшли себе в житті, ставши фахівцями високого класу. До речі, свого часу з хлопцями взяли участь і у Всеукраїнському огляді технічної творчості, що відбувся в Києві. На цей престижний конкурс техніки презентували самохідну снігоприбиральну машину. Ця розробка припала до душі журі, і ми зайняли перше місце. Звичайно ж, радості дітей не було межі, а мені назавжди запам'ятався блиск в їхніх очах.
- Валерію Володимировичу, якими розробками зараз займаєтеся на підприємстві?
- Як уже говорив, ніколи не звик зупинятися на досягнутому. Тому продовжую працювати над удосконаленням обладнання, а також конструкцій і методів, які використовуються при ліквідації аварій на водогонах. Наприклад, разом з товаришами ведемо подальшу роботу над удосконаленням водовідкачуючого обладнання. У всіх починаннях мені допомагають Андрій Кулібаба та Анатолій Юрченко. А взагалі, є чимало конструкторських задумів, і сподіваюся, ми обов'язково втілимо їх в життя. В кінцевому підсумку це стане гарною підмогою в нашій роботі.
- Напевно, і під час відпочинку щось винаходите?
- Не без цього. Свого часу сам спроектував і брав активну участь в будівництві дачі. Начебто добре вдалося втілити всі свої задуми тому, що мій головний критик - дружина Валентина - залишилася цілком задоволена. Ну, а якщо говорити серйозно, то дитяче захоплення переросло у справу всього мого життя.
- Валерію Володимировичу, але іноді треба і відволікатися, щоб обміркувати майбутні плани. Так?
- Безумовно. І робити це краще всього на дачі. Дуже подобається з дружиною гуляти в лісі, ходити на риболовлю, а також доглядати за садом. Відкрию і ще один секрет - Валентина великий любитель вирощування троянд і лілій. А я, в свою чергу, можу годинами спостерігати, як незвичайно красиво квітнуть ці прекрасні квіти.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло