Висловив свої припущення і інженер-інспектор цього відділу Володимир Єрмілін. До його прогнозу присутні поставилися з належною повагою. І недаремно, адже Володимир почав займатися футболом ще зі шкільних років і домігся певних успіхів у різних турнірах міського масштабу. Так ось, він передбачив перемогу збірної Франції, адже ця команда вже з перших поєдинків мундіалю демонструвала надійну гру в обороні і вміло діяла на передньому рубежі. Так воно зрештою і сталося - французи здобули яскраву перемогу і стали чемпіонами світу.

«У цьому немає нічого дивного, адже футболом я займаюся давно. Коли мені виповнилося 6 років, батьки привели мене на стадіон «Металіст» і записали в футбольну секцію. Тут під керівництвом досвідченого наставника і педагога Леоніда Саакова я опанував ази цієї захоплюючої гри, разом із ровесниками вивчали тактику і стратегію, а головне Леонід Ішханович вмів налаштувати команду тільки на перемогу. Згодом, моє прагнення і бажання вдосконалювати свою майстерність помітили футбольні фахівці відомої школи №20 і запропонували перейти в спортклас. Я й погодився. Там із хлопцями працював також відомий тренер і колишній гравець «Металіста» В'ячеслав Гунько. Команда у нас підібралася дружна і згуртована, ми в своїй віковій групі вигравали першість міста», - розповідає Володимир Єрмілін.

- А як склалася ваша подальша життя, після закінчення школи?

- Як і багато моїх однокласників, я серйозно підготувався і успішно склав вступні іспити до Харківського інженерно-будівельного інституту на факультет «Водопостачання та водовідведення». Поступати до цього вузу мені порадив мій дядько Ігор Вікторович Єрмілін, який багато років працює на КП «Харківводоканал». Він так і сказав, що це важлива і необхідна для міста професія. Тому я з усією серйозністю взявся за вивчення спецпредметів, багато часу проводив у бібліотеці. Там вивчав новітні методики в сфері водопостачання та водовідведення. Але, звичайно, не розлучився і з футболом, грав за команду вузу. І тут у нас були певні успіхи.

- Можна сказати, що поради вашого родича зіграли вирішальну роль у виборі професії?

- Це дійсно так. Я влаштувався на підприємство інженером-інспектором абонентного відділу тоді ще Червонозаводського району. Мені сподобалися чуйні і доброзичливі співробітники, а також сприятлива атмосфера, що панує в трудовому колективі. З перших днів роботи велику практичну допомогу надала Ольга Костянтинівна Євдокимова. Завдяки її цінним порадам я швидко освоївся і увійшов в курс справи. Звичайно ж, робота складна і відповідальна, а тому доводиться ретельно і скрупульозно її виконувати.

- Володимире Олександровичу, скажіть, а яка специфіка вашої професії?

- Я б сказав, що специфіка сама що ні на є найрізноманітніша. Наприклад, у мене налічується близько 300 юридичних осіб, а це фірми, магазини, підприємства, з якими у КП «Харківводоканал» укладені відповідні договори. І ось з ними веду постійну роботу - оформлюю необхідні документи, перевіряю прилади обліку води і контролюю своєчасну оплату наданих підприємством послуг водопостачання та водовідведення.

- У вас з усіма споживачами склалися партнерські відносини?

- В принципі так. Приємно і те, що керівники фірм і підприємств розуміють те, що своєчасна оплата послуг сприяє зміцненню взаємовигідних відносин. Звичайно ж, бувають ситуації, коли в силу різних причин виникають певні складнощі з розрахунками з боку абонентів. Але завжди намагаємося знайти правильний вихід з ситуації, що склалася, який би влаштовував усіх.

- Володимире Олександровичу, робота роботою, а як справи з футболом?

- І тут все в порядку. Виступаю за міні-футбольну команду КП «Харківводоканал» і разом з друзями досягли певних успіхів. З останніх наших досягнень слід відзначити дебютний виступ у Всеукраїнському турнірі з міні-футболу серед команд житлово-комунального господарства, який відбувся в Кременчуці. Незважаючи на жорстку конкуренцію, адже в змаганнях брало участь 16 команд, ми зуміли стати бронзовими призерами. Це, на мій погляд, гідний результат. А ще беремо участь у престижних змаганнях «Битва корпорацій» і в турнірі «Кубок Універ». Тут також демонструємо добрі результати.

- До речі, а є кому, образно кажучи, перехопити батьківську футбольну естафету?

- Почну з того, що ми з дружиною Юлією виховуємо сина Микиту, якому вже виповнилося два рочки. Він проявляє великий інтерес до футболу. Зокрема, разом переглянули чимало поєдинків чемпіонату світу. А ще йому подобається не тільки спостерігати за тим, що відбувається на футбольних полях, а й самому брати участь в грі. Ось і сподіваюся, що в майбутньому Микита буде серйозно займатися цим захоплюючим видом спорту.

- Володимире Олександровичу, а чим ще захоплюєтеся?

- Дуже любимо з родиною відпочивати на природі, особливо на дачі. Тут у нас багато розваг - купаємося, гуляємо в лісі, граємо з синочком у футбол, доглядаємо за садом. Скажіть, а що ще потрібно для звичайного щастя?

Інтерв'ю провів Ігор Тесло