Народилася Вікторія в географічному центрі України - у Добровеличківці, що розташована в Кропивницькій області. Її батьки - Тетяна Олександрівна та Ігор Анатолійович займаються фермерством, а тому працюють, як то кажуть, від зорі і до зорі. Це заняття відбирає у них багато сил і енергії, але при цьому батько і мати ніколи не залучали до землеробства Вікторію та її молодшу сестру Оксану, незважаючи на їх переконливі прохання.

«Ось такі у нас чудові батьки, з яких завжди беремо приклад. Вони все життя працювали так, щоб ми з сестрою ні в чому не мали потреби, а ми, в свою чергу, докладаємо всіх зусиль, щоб вони нами пишалися. Старанно вчилися в школі, займалися музикою і танцями, поглиблено вивчали англійську мову та інформатику. За нашу старанність, щоліта нас з сестрою чекав незабутній подарунок - ми всією сім'єю їздили на машині відпочивати на море», - розповідає Вікторія Челапко.

- Вікторія Ігорівна, і ось настав той момент, коли доводиться робити перші кроки у доросле життя. Якими були вони у вас?

- Знаєте, вже в старших шкільних класах зробила професійний вибір і твердо вирішила поступати в Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» на факультет інформатики та управління. Старанно готувалася до вступних іспитів і моя мрія здійснилася. Звичайно ж, в Харкові для мене відкрився новий дивовижний світ. Я із задоволенням відвідувала художні виставки, театри і концерти. Але, в той же час ніколи не забувала і про навчання. Швидко пролетіли роки навчання в університеті і почала думати про те, на яке підприємство влаштуватися на роботу.

- І чому вибрали саме КП «Харківводоканал»?

- Тут своя історія. Ще коли навчалася в університеті, то при досить цікавих обставинах познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком В'ячеславом. У той час в Харкові знімався фільм про Льва Ландау і В'ячеслав, будучи студентом Харківського інституту радіоелектроніки, паралельно підробляв реквізитором на зйомках цієї кінострічки. Я ж дуже любила спостерігати за зйомками цього цікавого фільму про видатну особистість і в один з днів, як то кажуть, наші погляди з В'ячеславом зустрілися. У нас з ним виявилося дуже багато спільних інтересів. Наприклад, він грав в експериментальному театрі і я з задоволенням дивилася виступи цієї обдарованої трупи з його участю ...

І ось, в один із днів, коли була в гостях у батьків В'ячеслава, які працюють на КП «Харківводоканал», вони і порадили мені влаштуватися на це підприємство. Я погодилася, про що згодом ніколи не шкодувала.

- Вікторія Ігорівна, і як вас зустріли на КП «Харківводоканал»?

- Цілком доброзичливо. Я влаштувалася діловодом в юридичний відділ. Робота була відповідальна, багато доводилося працювати з відповідною документацією і часто відвідувати судові інстанції. Але, знаєте, мені завжди дуже подобалося працювати безпосередньо з людьми. І коли випала нагода, то я перейшла в відділ охорони праці. Тут стоять зовсім інші завдання.

- І які саме?

- Співробітники відділу, під керівництвом досвідченого наставника Ольги Євгенівни Єрьоміної, контролюють на підприємстві чітке дотримання працівниками правил охорони праці. Це дуже важлива комплексна робота, від якої, без перебільшення, в кінцевому підсумку залежить здоров'я трудівників КП «Харківводоканал». Тому докладаємо всіх зусиль, щоб ця робота велася на належному рівні. Велику допомогу в реалізації стратегії охорони праці на виробництві надає Ольга Євгенівна Єрьоміна. Вона не тільки професіонал своєї справи, а ще й чуйний керівник, який опікується кожним співробітником відділу. Тому і робота в підрозділі налагоджена належним чином.

- Вікторія Ігорівна, ви зараз отримуєте другу вищу освіту в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова. З чим це пов'язано?

- В першу чергу, хочеться досконально вивчити якомога більше питань, пов'язаних з водопостачанням та водовідведенням. Вчитися дуже подобається, адже крім теоретичних занять, багато уваги приділяється вивченню роботи виробничих об'єктів КП «Харківводоканал». Також є хороша можливість поспілкуватися, поділитися досвідом з друзями і колегами по роботі. І, звичайно ж, студенти дуже вдячні начальнику відділу науки і інновацій підприємства Миколі Гороху, який став одним з творців програм нашого навчання.

- Скажіть, а як ви відпочиваєте після таких напружених буднів?

- Разом з чоловіком із задоволенням буваємо в театрі, а також відвідуємо художні виставки. Ще підтримуємо спортивну форму і залучаємо до цього заняття нашого сина Павла, який захоплюється єдиноборствами. А ось вечорами, якщо вдається, то з задоволенням читаю книги. Є у мене і улюблений автор - Маріо П'юзо, який написав книгу «Хрешений батько».

- Зараз період відпусток. Вікторія Ігорівна, які у вас плани?

- Обов'язково поїду до батьків, де зараз знаходиться наш Павлик. В один із днів, як колись в дитинстві, неодмінно сходимо з батьком на риболовлю. І тут головне не рибальський улов, а щире спілкування з близькою людиною.

Інтерв'ю провів Ігор Тесло