«Народився я в робітничій сім'ї в Харкові. Батько, Микола Петрович, працював на заводі холодильних машин, а мама, Валентина Костянтинівна, була водієм трамвая. Ми жили неподалік від стадіону «Металіст», де і розташована школа №20. Цей навчальний заклад був зі спортивним ухилом, ось так я і почав тут серйозно займатися футболом. Моїм першим тренером була прекрасна людина і досвідчений фахівець Валерій Богданов. Він не тільки навчив нас самобутньо працювати з м'ячем, плести вмілі комбінації на полі, а й виховав справжніми бійцями. Все це в кінцевому підсумку і визначило успішні старти команди в престижних турнірах.

- Костянтине Миколайовичу, ось і пролунав останній шкільний дзвоник...

- Це звичайно ж незабутня подія. Після закінчення школи кожен з нас вибрав власний шлях у житті. Я, наприклад, поступив в професійно-технічне училище №39. З футболом також не розлучався, виступав за команду училища. Напевно, моя гра припала до смаку тренерському штабу футбольної дружини Харківського авіаційного заводу і мене запросили в її склад. Це вже був справжній дорослий футбол, адже за команду виступали відомі майстри шкіряного м'яча.

- Зрештою, в якому футбольному колективі домоглися, на ваш погляд, кращих результатів?

- Думаю, що свої кращі ігри у великому футболі я провів разом з командою «Калина-Харків». Там підібрався досвідчений колектив тренерів і футболістів. Завжди налаштовувалися на результативну гру і, як то кажуть, віддавалися на полі на всі 100 відсотків. У підсумку стали чемпіонами і володарями Кубка Харкова. А мене визнали кращим захисником фінального турніру. Ще радувало те, що грав поруч з легендами українського футболу - Валентином Крячком і Мироном Маркевичем.

- Костянтине Миколайовичу, імена Крячка і Маркевича добре відомі любителям футболу. Але ось які вони в повсякденному житті і на футбольному полі?

- Відповім так: це доброзичливі, глибоко порядні і добрі старші товариші. А на футбольному полі вони повністю віддавалися грі, боролися за перемогу до останніх хвилин. І, звичайно ж, ніколи не втрачали присутності гумору. Цим вони підтримували своїх одноклубників у нелегкі хвилини. Пам'ятаю такий випадок. Під час одного з матчів на першість міста я отримав дуже сильний удар по нозі. Сказав про це Валентину Крячку і попросив заміну. А він подивився на мене і відповів, мовляв, ти і на одній нозі граєш не гірше, ніж деякі на двох. Ось так я і залишився на полі в грі. А ось Мирон Маркевич славився тим, що міг віддати точний пас на велику відстань. І коли хлопці просили у нього передачу, він незмінно відповідав приблизно так - ви біжіть хлопці, а пас я завжди зумію вам віддати ... Такі епізоди, звичайно, ніколи не забуваються.

- Скажіть, а як вдається встигати вирішувати виробничі завдання і виступати на футбольному полі? Напевно, потрібно чимало сил і енергії?

- Дійсно, цього домогтися непросто, але коли ставиш перед собою певну мету, то все обов'язково вийде. До того ж, дуже важливий і ще один фактор. Якщо керівництво підприємства йде назустріч спортсменам, то це завжди позитивно позначається на результатах ... У відділ кадрів підприємства я в перший раз прийшов в 2002 році. Тоді влаштувався слюсарем в КП КГ «Харківкомуночиствод». Колектив підібрався дружний і професійний, а тому з поставленими завданнями завжди справлялися своєчасно. Також у свій час працював і охоронцем на Безлюдівських очисних спорудах (Міські очисні споруди водовідведення №2). І тут все йшло, як говориться, своєю чергою.

- Костянтине Миколайовичу, а де зараз працюєте?

- Зараз працюю слюсарем аварійно-відновлювальних робіт служби водопровідних мереж Холодногірського району Комплексу «Харківводопостачання» КП «Харківводоканал». Керує службою професіонал своєї справи, досвідчений і чуйний керівник Олександр Сірко. Він також свого часу працював слюсарем АВР, а тому досконально знає специфіку роботи, проблеми та шляхи їх своєчасного вирішення. Колектив тут працьовитий і вмілий, а тому не виникає ніяких проблем. Якщо трапляються аварійні ситуації на водоводах, то усуваємо їх своєчасно і якісно. Цьому сприяє і те, що керівництво підприємства приділяє багато уваги придбанню нової техніки та обладнання. І це дуже гарна підмога для більш ефективної роботи.

- Напевно, керівництвом підприємства створюються і гідні матеріальні стимули для трудівників?

- Безумовно. Крім гідного матеріальної винагороди, ще діє і система додаткового заохочення. Також є хороша можливість для трудівників підприємства займатися спортом, оздоровлюватися і брати участь в культурних заходах.

- До речі, Костянтин Миколайович, продовжуєте спортивні виступи?

- Звичайно. Ось і недавно міні-футбольна команда КП «Харківводоканал» вперше виступила у Всеукраїнському турнірі з міні-футболу серед команд підприємств житлово-комунального господарства України, який відбувся в Кременчуці. Дебютний виступ виявився успішним, і ми стали володарями бронзових медалей.

- Потихеньку набирає обертів чемпіонат світу з футболу. Вже є і перші сенсації. Які ваші прогнози?

- Знаєте, прогнози справа непроста, а тому не буду озвучувати свої здогадки. Скажу так: нехай переможе найсильніший!

Інтерв'ю провів Ігор Тесло