Батьки Наталії Мірошниченко, начальника відділу управління персоналом Комплексу «Харківводопостачання» КП «Харківводоканал», уже давно працюють на цьому підприємстві. Вони користуються заслуженим авторитетом, їх дуже поважають в трудовому колективі. Тому, можна сказати, що і вибір Наталії був усвідомленим. Після закінчення середньої школи вона вступила до Харківського інженерно-будівельного інституту на спеціальність менеджера-економіста. За словами батьків вона знала, що саме такі фахівці в той час потрібні були підприємству. Тим більше, що і практику Наталія проходила на КП «Харківводоканал» в фінансовому відділі. Тут вона швидко освоїлася, добре розібралася в специфіці професії і зарекомендувала себе з кращого боку. Тому керівництво запропонувало п`ятикурсниці постійну роботу, а заодно і можливість довчитися в вузі.
«Ось так і пролетів час навчання в інституті. Отримавши диплом, я, звичайно ж, продовжила роботу на підприємстві в фінансовому відділі. А дещо пізніше було сформовано новий підрозділ - відділ управління персоналом. Тут мені запропонували посаду спеціаліста з підготовки кадрів і планування персоналу», - розповідає Наталія Мірошниченко.
- І в чому полягала специфіка Вашої роботи на новому місці?
- Різниця, звичайно, суттєва. Якщо у фінансовому відділі займалася переважно економікою і різними звітами, то тут доводиться набагато більше працювати з людьми. Справа для мене нова, а тому я, так би мовити, з головою поринула в цю цікаву і захоплюючу роботу. Тобто, довелося і самій опановувати непросту і складну науку спілкування з людьми. В першу чергу ми акцентували увагу на тих співробітниках, хто вже працював на підприємстві і потребував необхідності підвищити свій професійний рівень.
- Наталіє Михайлівно, яку методику використовували в своїй роботі?
- В першу чергу, проводили тестування, співбесіди, вивчали ділові та професійні якості співробітників, їх потенціал. Крім того, постійно проводимо семінари, лекції із залученням відомих фахівців і вчених у своїй галузі. Все це дозволяє об'єктивно оцінити можливості працівників підприємства. За результатами цієї комплексної роботи співробітники заохочуються і висуваються на більш відповідальні ділянки виробництва.
- Кажуть, що кожен солдат мріє стати генералом. Як Ви ставитеся до цього?
- Прислів'я нормальне, але це не для мене. Я ніколи не прагнула зайняти якусь посаду, старанно і відповідально працювала там, де мені довіряли. Проте, два роки тому мені запропонували очолити відділ управління персоналом Комплексу «Харківводопостачання». Робота загалом-то знайома, хоча і доводитися більше уваги приділяти окремим питанням. У нас діє кваліфікаційна комісія, в обов'язки якої входить перекваліфікація працівників Комплексу. Тим, хто прагне працювати більш ефективно, ми підвищуємо тарифні розряди, ці трудівники відповідно отримують вищу зарплату, а також діє система матеріального стимулювання. Велику увагу приділяємо і тим, хто приходить до нас на практику з різних навчальних закладів міста. Намагаємося все зробити для того, щоб після закінчення навчання вони повернулися до нас на підприємство і стали повноцінними членами колективу. Буває і таке, що в силу різних причин когось із нових працівників Комплексу не влаштовує запропонована робота. У цьому випадку ми пропонуємо їм різні нові посади. У більшості випадків це спрацьовує.
- Наталіє Михайлівно, хороша зарплата, належні умови праці сприяє закріпленню кадрів на підприємстві. Але не тільки це?
- Звичайно ж ні. Для закріплення кадрів важливу роль відіграють мікроклімат в колективі, чуйне і довірливе ставлення керівництва до трудівників, вміле використання матеріальних і моральних стимулів, а також всі умови для духовного розвитку особистості. А це і участь в художній самодіяльності, різноманітних виставках і заняттях спортом. Всім цим питанням приділяється велика увага. Також, як і повноцінному відпочинку трудівників підприємства і членам їх сімей. Для цього функціонують база відпочинку «Аква» і два дитячих заклади оздоровлення та відпочинку «Ромашка» і «Факел». Знижка на вартість путівки в дитячих таборах становить 70%. А вартість путівки в «Акві» для працівників підприємства становить 30%, а для членів їх сімей - 50%. Така турбота про кадри дає свої позитивні результати. Адже недарма кажуть, що кадри вирішують все.
- Ви розповідали, що на підприємстві постійно проходять творчі виставки умільців. А Ви берете участь у них?
- Розповім вам таку історію. У дитинстві моя бабуся, Анастасія Максимівна, навчила вишивати хрестиком. Але далі займатися цим рукоділлям у мене якось не було особливого бажання. А ось в минулому році, якось само собою вийшло, що у мене з'явилося велике бажання зайнятися вишиванням бісером. Першу роботу я присвятила дочки Софії, а другу - чоловікові військовослужбовцю Івану. Картина називається «Іоанн-Воїн». А зараз я вишиваю великодній рушник... Сподіваюся, що з часом мої роботи будуть представлені на виставці. До речі, до цієї творчості залучаю і Софію. Вона вже теж вишила одну чудову картину.
- Скажіть, Наталіє Михайлівно, а які у Вас ще захоплення?
- Уже давно займаюся вирощуванням дуже цікавих квітів - орхідей. Сама їх розмножую, доглядаю за ними, підгодовую, словом, це складний процес. Але найбільша радість, коли орхідеї розквітають. У мене, до речі, багато сортів, а серед улюблених - «Фаленопсис» і «Венерин черевичок».
А в іншому наша сім'я живе звичайним життям - відвідуємо театри, дивимося цікаві фільми, із задоволенням подорожуємо і відпочиваємо на природі. У цьому, на мій погляд, і є справжнє щастя.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло