В середині 70-х років минулого століття ударною будовою на Харківщині було спорудження Комплексу водопідготовки «Дніпро» та водопровідної магістралі, яка простягнулася з Краснопавлівки до столиці Слобожанщини. Таким чином дніпровська вода повинна була надійти до споживачів нашого міста. Участь в цьому будівництві брав і студент Харківського державного університету Валентин Кузнецов, який зараз працює начальником виробничо-технічного відділу Комплекса спецмашин и механізмів КП «Харківводоканал».
Він тоді навчався на геолого-географічному факультеті, а виробничу практику проходив в науково-проектному інституті «Харківвводоканалпроект». Разом із фахівцями Валентин працював на ділянці будівництва трубопроводу Краснопавлівка-Панютине. Вони брали проби землі, вели географічні зйомки і відповідні буріння, словом, готували «фундамент» для майбутніх будівельних робіт водопровідної магістралі. Ймовірно, майбутній фахівець виконував старанно свої обов'язки, а тому після закінчення університету його і взяли на роботу в цю організацію.
«Народився я в Харкові, закінчив середню школу і подав документи в держуніверситет. Але перша спроба виявилася невдалою. Проте, від задуманого не звик відступатися і пішов працювати токарем в господарську частину цього навчального закладу. Працював і наполегливо готувався до майбутніх вступних іспитів. Моя наполегливість увінчалася успіхом, і я став студентом геолого-географічного факультету. Навчався з захопленням, багато читав спеціальної літератури, а під час виробничої практики вникав в усі нюанси майбутньої професії. Ось так після закінчення навчання я і опинився в «Харківводоканалпроекті»», - розповідає Валентин Кузнецов.
- І де ж Ви почали свою трудову діяльність?
- Направили мене в сусідню Луганщину, де мені і довелось займатися роботою, пов'язаною із забезпеченням водопостачанням обласного центру. Проектували і будували Західну фільтрувальну станцію, водопідіймальні і перекачувальні насосні станції та інші важливі об'єкти. Пізніше, в Слов'янську, довелося займатися проектуванням міського водопроводу. За цей час я займав різні посади: від рядового інженера експедиції до начальника відділу. Доводилося працювати з різними людьми, але завжди намагався захопити всіх важливими справами, прагнув, щоб кожен співробітник реалізував свій творчий потенціал. І в кінцевому підсумку нам вдавалося успішно виконувати поставлені завдання.
- Валентин Михайлович, а коли Ви опинилися в трудовому колективі КП «Харківводоканал»?
- На підприємство мене зарахували 13 березня 1996 року. Тоді як раз в автотранспортному цеху була введена нова посада - інженер по безпеці дорожнього руху. І в цьому була гостра необхідність. Тоді автопарк підприємства зріс до 70 транспортних одиниць. Тому, звичайно, злагоджену роботу цього господарства треба було контролювати. А це і проходження технічного огляду автотранспорту, його списання і реєстрація знову придбаного. У разі необхідності доводилося брати безпосередню участь під час дорожньо-транспортних пригод. А в 2004 році керівництвом підприємства було прийнято рішення створити Комплекс спецмашин і механізмів. І тоді мені запропонували очолити виробничо-технічний відділ.
- В такому разі коло Ваших обов'язків розширилося?
- Безумовно. Одним з головних питань є забезпечення підприємства новою технікою. І в цій справі велику допомогу надає керівництво КП «Харківводоканал». Нещодавно були придбані сучасні самоскиди і автокрани, а найближчим часом автопарк поповнитися спеціальними автомобілями для перевезення аварійно-ремонтних бригад.
- Напевно, багато уваги приділяється і раціональній витраті паливно-мастильних матеріалів?
- Безумовно. Ще один важливий напрямок роботи співробітників виробничо-технічного відділу - чіткий контроль норм споживання паливно-мастильних матеріалів. Тим більше, що ціни на них значно зросли і тому треба бережливо і дбайливо ставитися до їх використання.
Не залишається поза увагою і вирішення технічних питань Комплексів водопідготовки «Донець» і «Дніпро». Їх також забезпечуємо новою технікою, контролюємо її ефективне використання. І, звичайно ж, беремо активну участь в технічному огляді автотранспорту Комплексу спецмашин і механізмів. Хотілося б тут зазначити висококваліфіковану роботу інженерів відділу Анни Полякової та Оксани Товстокор, директора Комплексу спецмашин і механізмів Олександра Власенко.
- Валентин Михайлович, розкажіть коротко про свою сім'ю.
- У мене є дружина Марина Іванівна і син Сергій. До речі, дружина довго пропрацювала на підприємстві в абонентній службі, зараз там же трудиться Сергій. Так що можна говорити про трудову династію.
- А як Ви проводите вільний час?
- Разом із сім'єю дуже любимо проводити вільний час на дачі. Там у нас є сад, приділяємо велику увагу догляду за деревами. Вирощені фрукти заготовляємо на зиму. А ось до риболовлі я так і не пристрастився, але із задоволенням люблю поспостерігати за тим, як рибалять мої друзі.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло