Для начальника фізико-хімічного відділу Лабораторії санітарно-епідеміологічного контролю якості води КП «Харківводоканал» Світлани Атрощенко ще з дитячих років батьки були яскравим прикладом для наслідування. Мати, Ксенія Петрівна, працювала на заводі «Стома», а батько, Володимир Миколайович, бригадиром слюсарів аварійно - відновлювальних робіт на КП «Харківводоканал». І вже так сталося, що батько часто брав свою доньку на роботу. Їй навіть доводилося виїжджати разом з бригадою на ліквідацію аварій на водогонах. Світлані подобалися ці працьовиті люди, вона уважно прислухалася до їхніх розмов і вже тоді розуміла, що її батько користується великим авторитетом в колективі. Тому його заслуги відзначалися урядовими нагородами, різними заохоченнями керівництва підприємства. І вже тоді вона вирішила, що обов'язково буде працювати на цьому підприємстві, продовжить справу свого батька.
Після закінчення середньої школи Світлана, порадившись з батьками, вирішила вступати до Харківського політехнічного інституту на факультет
«Неорганічна хімія». Навчалася захоплено і старанно, багато читала спеціальної літератури, цікавилася передовими розробками в галузі. Після закінчення навчання молодий спеціаліст, як вона і мріяла, прийшла працювати на КП «Харківводоканал».
«А все починалося так - разом з батьком я прийшла до генерального директора підприємства Валерія Петросову. Вони давно і добре знали один одного, а тому розмова виявилася відвертою і доброзичливою. Валерій Альбертович поцікавився моїм навчанням в інституті і планами на майбутнє.
А потім досить несподівано дістав з холодильника три пляшки мінеральної води різних виробників і запитав, мовляв, яка мені більше до смаку. Я вивчила склад і компоненти кожної пляшки і зупинила свій вибір на одній з них. Керівник підприємства посміхнувся і схвалив мій вибір. Після цього він запропонував мені посаду інженера-хіміка в фізико-хімічному відділі Лабораторії санітарно-епідеміологічного контролю якості води КП «Харківводоканал», - розповідає Світлана Атрощенко.
- Словом, Світлано Володимирівно, Вам запропонували ту спеціальність, до якої ретельно готувалися під час навчання в інституті?
- Це дійсно так. Необхідні базові знання я отримала під час навчання, а тому була готова працювати нарівні з колегами. До того ж велику допомогу на перших порах мені надавали колишній начальник лабораторії Володимир Кобилянський, а також мої наставники - Катерина Симоненко і Тамара Старченко. А коло питань, які доводилося вирішувати, виявилося великим і відповідальним. Це визначення інтегральних показників якості води, наявність в ній різних металів, органічних і неорганічних сполук, радіонуклідів та інших елементів.
- Ви вже близько 20 років працюєте в фізико-хімічному відділі лабораторії. Наскільки за цей час вдосконалювалися методи визначення якості води?
- Час, звичайно, не стоїть на місці. Керівництво підприємства приділяє велику увагу забезпеченню лабораторії сучасними і ефективними приладами та обладнанням. А це і забезпечує більш точні визначення параметрів якості води. Зокрема, свого часу для лабораторії був придбаний новий прилад - спектрометр. Він дозволяє швидко визначати наявність у воді 24 важких металу. Також на «озброєнні» є і спектрометр гамма-випромінювань, за допомогою якого визначаються радіаційні показники в досліджуваній воді. А взагалі фахівці відділу перевіряють якість води по 80 показникам. Є тут і певні нюанси: навантаження на фахівців відділу істотно зростає в певні періоди року. Це в період паводку, а також під час літньої спеки, коли відбувається процес «цвітіння» води. Тому в цей час ми особливо тісно взаємодіємо з фахівцями лабораторій, які діють на комплексах водопідготовки «Донець» і «Дніпро». Разом аналізуємо, коригуємо і застосовуємо оптимальні способи очищення питної води для харків'ян.
- Світлано Володимирівно, а як з просуванням по службі? Чи задоволені?
- Знаєте, я людина скромна і ніколи, як кажуть, не прагнула піднятися по кар'єрних сходах. Тим більше, що колектив у нас дружний, завжди допомагаємо один одному. І в цьому велика заслуга начальника лабораторії Володимира Міщанчука. Він не тільки прекрасний фахівець і організатор, але і завжди шанобливо ставиться до людей, підтримує слушні думки і пропозиції. Багато чому і я навчилася у нього і зараз, коли очолила фізико-хімічний відділ. А масштаби роботи, звичайно, з кожним роком збільшуються.
- У зв'язку зі збільшенням обсягів роботи, напевно, гостро стоїть питання і про підвищення кваліфікації співробітників відділу?
- Безумовно. Ми постійно працюємо над самовдосконаленням. Вивчаємо спеціальну літературу, знайомимося з передовими технологіями галузі, приймаємо участь в різних семінарах і виставках. Зокрема, в минулому році брали участь в семінарі, де ознайомилися з роботою сучасного приладу, який протягом декількох хвилин визначає наявність у воді 33 хімічних елементів. У перспективі подібний прилад, може, з’явитися і у нас. А зараз співробітники лабораторії посилено
готуються до майбутньої акредитації. Це дуже відповідальний захід, серйозний іспит для кожного фахівця. Кожен співробітник лабораторії, а також підприємства, вносить свій внесок у те, щоб вода, якою користуються харків'яни, відповідала санітарно-хімічними показниками безпеки та якості питної води.
- Робота роботою, а як, Світлано Володимирівно, з дозвіллям?
- Раніше я з захопленням займалася плаванням. Ось і зараз віддаю перевагу активному відпочинку на воді, зокрема, влітку відпочиваю на базі відпочинку підприємства «Аква». А ось зимовими вечорами займаюся в'язанням, читаю книги, слухаю сучасну музику. Також допомагаю в навчанні доньки Ірини, яка вчитися в університеті банківської справи. Ще одна моя турбота - шарпей Мері. З нею ніколи не доводиться нудьгувати.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло