7 грудня, коли в Україні відзначають День місцевого самоврядування, в Харкові відбулося урочисте вручення премій міської ради. Лауреатами цієї престижної премії в цьому році стали 39 осіб - працівники комунальних підприємств, лікарі, журналісти, соціальні працівники, спортсмени, волонтери, голови вуличних комітетів, працівники навчальних закладів. Серед нагороджених був і начальник ремонтно-експлуатаційної дільниці Основ'янського району Комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» Ігор Плотніков. Приймаючи вітання від колег з нагородою, Ігор Васильович зазначив, що в цьому велика заслуга всього трудового колективу підприємства, а також його батьків, які довгі роки працюють на КП «Харківводоканал».
- Я народився в Харкові, мої батьки працюють на КП «Харківводоканал», - розповідає Ігор Плотніков. - Тому, ще навчаючись в школі, часто слухав розмови про трудові будні і життя підприємства. Мій батько, Василь Михайлович, 30 років працює слюсарем аварійно-відновлювальних робіт на Комплексі «Харківводовідведення». Різне трапляється на виробництві: аварії на мережах водовідведення, термінові виїзди на місце подій, де треба оперативно вирішувати проблему. Здавалося б, за багато років роботи батько міг би вже і звикнути до таких неординарних подій, але він сприймає все це як своє головне призначення... Тому після закінчення школи, порадившись з батьками, я поступив до автотранспортного технікуму. Далі - навчання на механіко-технологічному факультеті Харківського інженерно-будівельного інституту.
- Можна сказати, Ви цілеспрямовано прагнули працювати на КП «Харківводоканал»?
- Так. Отримавши вузівський диплом, я звернувся до відділу кадрів підприємства, де мені і запропонували посаду майстра ремонтно-експлуатаційної дільниці №4, який обслуговував Харківський і Дергачівський райони. І тут мені, до речі, здорово допомогли поради батька, який багато років стикається з такими ж проблемами. А ще більшу допомогу надав начальник ділянки Ігор Вікторович Шахтар. Ось так я і втягнувся в трудове життя колективу, не тільки опанував навичками роботи, але і знайшов повне взаєморозуміння з колегами. А в 2007 році на підприємстві почалася масштабна реорганізація, зокрема, нам передали на обслуговування ще і внутрішньобудинкові мережі, а мене перевели на ремонтно - експлуатаційну дільницю в Основ'янський район.
- Природно, турбот додалося. З якими проблемами в першу чергу довелося зіткнутися?
- Я вже говорив, що нам додали обслуговування і експлуатацію внутрішньобудинкових мереж. Звичайно, вони були не в кращому стані, а тому довелося докласти чимало зусиль для їх відновлення і нормальної роботи. На це пішло чимало часу. Але колектив ділянки виявився працьовитим і майстровим. Паралельно з цим займалися і підтриманням в належному стані районних мереж водовідведення. Тут, в першу чергу хотілося б відзначити бригадира Сергія Петровича Козлобаєва і слюсаря аварійно-відновлювальних робіт Віталія Вікторовича Муляра. Цим висококласним фахівцям під силу впоратися з будь-яким відповідальним завданням, а головне - роблять все якісно і швидко. Крім того, вони є досвідченими наставниками, виховують гідну зміну.
- У 2007 році, Ігоре Васильовичу, Ви зробили стрімку кар'єру - від майстра до начальника ділянки Основ'янського району...
- Знаєте, людина я не амбітна, за посадами ніколи не ганявся. Але якщо мені доручали нову справу, брався за неї з усією відповідальністю і всерйоз. Ось і на новій посаді я дотримуюся цих же правил. Наприклад, недавно на вулиці Сохора сталася аварія на міських каналізаційних мережах. Грунт там дуже водонасичений, що ускладнювало ремонтні роботи. Проте, відновлювальні роботи провели раніше встановлених термінів. Важливо відзначити і те, що в останні роки істотно покращилося забезпечення ремонтників необхідними матеріалами і ресурсами. Все це в комплексі і дозволяє оперативно реагувати на різні аварійні ситуації.
- Ігоре Васильовичу, нещодавно Вам вручили премію Харківської міськради. Як сприйняли цю подію в Вашій родині?
- Першим мене привітав батько. І це природно, адже він багато років працює на підприємстві, добре знає ціну праці і таким нагород. Привітали мене також мати Ніна Іванівна і дружина Олена, яка, до речі, також працює на підприємстві. Ну, а на наступний день знову занурився в роботу, знову виробничі завдання і проблеми.
- А як з Вашими захопленнями?
- Зі шкільних років я захоплювався футболом, виступав за шкільну команду. Тепер настала черга мого сина Артема. Але він займається цим видом спорту професійніше - тренується і виступає за харківську футбольну школу «Перша столиця». Разом з ним дивимося футбольні матчі, вболіваємо за українські клуби і національну збірну.
Літо - традиційний час для відпочинку. Переважно оздоровлюються на рідній Слобожанщині - діти в дитячих таборах КП «Харківводоканал», а всією сім'єю - на базі відпочинку «Аква».
Інтерв'ю провів Ігор Тесло