Андрій Лєтов народився в селі Волохівка, що на Вовчанщина. C дитячих років хлопчик тягнувся до знань. Багато в чому знаковою в його долі стала зустріч з учителем математики Миколою Івановичем Сидоровим. Саме цей педагог прищепив хлопцю любов до точних наук. І коли його ровесники захоплено грали в футбол, Андрій ламав голову над математичними формулами і вів захоплюючі дискусії зі своїм наставником. В ході них і з'ясовувалася істина складних завдань і формул. А ще викладач навчив хлопця життєвим цінностям, які стали в нагоді йому в дорослому житті.
Після закінчення школи Андрій Лєтов, який любив спостерігати за ходом сільськогосподарських робіт на полях місцевого сільгосппідприємства, зробив свій професійний вибір. Він прийняв рішення вивчитися на механізатора в Вовчанському технікумі сільського господарства. Потім була служба в армії і робота за фахом в рідній Волохівці. Життя йшло своєю чергою, Андрій користувався в господарстві заслуженим авторитетом і продовжував з односельцями вирощувати і збирати врожаї. Але життєві обставини склалися так, що він вирішив разом з родиною переїхати в Харків. Звичайно, як зізнався Андрій Лєтов, наважитися на такий крок було непросто, але відступати від намічених планів було не в його характері.
- На той час в сільгосппідприємстві настали важкі часи, а тому треба було кардинально змінювати життя, - розповів Андрій Лєтов. - Звичайно ж, в першу чергу слід було навчитися нової спеціальності, яка стала б у пригоді в місті. У мене вже були деякі пізнання робіт зі зварюванням, а тому і вирішив вивчитися на цю спеціальність. Вступив в СПТУ №14 і освоїв професію електрогазозварника. Трохи попрацював в одному з житлово - експлуатаційному участків, а потім з'явилася вакансія на КП «Харківводоканал», Ось я і перейшов працювати в нинішній Немишлянський район, де займаюся ремонтом і заміною внутрішньобудинкових мереж. Робота подобається і завжди намагаюся підійти до неї, як то кажуть, творчо.
- Напевно, на перших порах хтось допомагав Вам освоїтися в новому колективі і надавав допомогу?
- Безумовно. Тут в першу чергу хочу відзначити начальника управління внутрішньобудинкових мереж Комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» Валерія Харлана. Він завжди мені допомагав, як то кажуть, і словом, і ділом. А ще завжди прислухаюся до цінних порад безпосереднього начальника Іллони Дикої. Вона дуже грамотний і чуйний керівник, яка завжди націлює колектив на досягнення тільки позитивних результатів роботи.
- Андрію Анатолійовичу, в останні роки обсяг виконуваних робіт збільшився?
- Коли я тільки влаштувався на підприємство, то в основному проводилися ремонтні роботи внутрішньобудинкових мереж. Звичайно, мережі знаходилися в зношеному стані, а тому доводилося прикладати чимало зусиль для приведення їх у порядок. Зараз же ситуація кардинально змінилася.
- І з чим це пов'язано?
- В останні роки керівництвом підприємства приділяється багато уваги і зусиль з оновлення внутрішньобудинкових мереж. І зараз активними темпами триває їх заміна на нові - сучасні та більш ефективні. Це дасть можливість тривалий час не вдаватися до ремонту внутрішньобудинкових мереж.
- Можна сподіватися, що незабаром в місті будуть експлуатуватися в своїй більшості тільки нові внутрішньобудинкові мережі?
- Звичайно. І для цього керівництвом підприємства створюються всі умови. Своєчасно і в повному обсязі надаються необхідні матеріали, а тому роботи по заміні зношених внутрішньобудинкових мереж йдуть повним ходом.
- Скажіть, Андрію Анатолійовичу, крім професійних якостей, що ще допомагає в роботі?
- У першу чергу, як то кажуть, це надійний тил - дружина Наталя і син Владислав. Коли в родині все складається добре, то і на роботі все в порядку. А ще допомагають заняття спортом, з яким дружу з дитинства. Спочатку захоплювався легкою атлетикою, а потім перейшов на важку атлетику, а саме на заняття гирьовим спортом. До речі, до спорту долучив і дружину, і сина, який серйозно займається вільною боротьбою. Владислав у своїй віковій категорії вже ставав призером Харківської області, але сподіваюся, що гучні перемоги у нього попереду.
- Але і у Вас ще, образно кажучи, є порох в порохівницях?
- Безумовно. Тому посилено тренуюся і по можливості приймаю участь в спортивних турнірах. Ставав переможцем і призером Харківської обласної спартакіади серед працівників житлово-комунального господарства. І разом з моїм другом Володимиром Говорухою продовжуємо працювати над тим, щоб підкорити нові спортивні вершини. Приємно і те, що ми є своєрідним прикладом для молодих богатирів. Вони дивляться на наші результати і намагаються їх перевершити.
- Андрію Анатолійовичу, Ви говорили, що з дитинства дуже любите вчитися. Якщо випаде нагода здобути вищу освіту, то скористаєтеся цим шансом?
- А чому б і ні? Як відомо, вчитися ніколи не пізно, а тому якщо з'явиться можливість, то з задоволенням поповню свій багаж знань у вищому навчальному закладі.
- Про один вид проведення дозвілля Ви вже розповіли, а як ще відпочиваєте?
- Дуже любимо влаштовувати сімейні прогулянки в лісі. Приїжджаємо в рідне село і, коли випадає вільний час, відразу вирушаємо в зелений оазис природи. Дихаємо чистим повітрям, милуємося віковими деревами, слухаємо спів птахів і отримуємо колосальний заряд енергії.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло