На початку 2000 року спортсмени КП КГ «Харківкомуночиствод» особливими успіхами не блищали. Тому Геннадій Леонідович з ентузіазмом взявся за роботу і в цьому йому велику допомогу надали як Іван Корінько, так і його заступник з соціальних питань В'ячеслав Рибінський. І незабаром прийшли певні успіхи. Збірна підприємства взяла участь в обласній спартакіаді і посіла високе друге місце.

- Загалом-то, хороших спортсменів на підприємстві завжди було чимало, - розповідає Геннадій Аксьонов. - Але відчувалася проблема в організаційному питанні. Тому спортсмени не могли повною мірою розкрити свої таланти. Ось на цьому аспекті і зосередив свою увагу Геннадій Леонідович. До речі, серед підрозділів підприємства виділялися Безлюдівський очисні споруди, де працювало багато молодих і перспективних хлопців. Ось вони і склали основу нашої збірної. Незабаром успішно виступили і у Всеукраїнській спартакіаді серед промислових підприємств і організацій. Спочатку були призерами, а потім три роки поспіль вигравали перше місце. Це був вагомий успіх спортсменів підприємства.

- Геннадій Леонідович, а як же, як-то кажуть, улюблена гра мільйонів?

- Дякую за таке питання. Знаєте, паралельно з участю і гідними виступами на різних турнірах, розвивався і футбол. У тому ж 2000 року прийняли участь в першості Харкова серед ветеранів. Виступили дуже добре і стали володарями срібних медалей. Переможцем стала команда, за яку виступали колишні професійні гравці команди «Металіст». Також були учасниками чотирьох чемпіонатів України серед ветеранів з міні-футболу. І хоча піднятися на п'єдестал пошани нам не вдалося, адже конкуренція була дуже жорстка, все ж виступали на дуже пристойному рівні. Демонстрували футбольну майстерність в чемпіонаті Харківського району спортсмени Безлюдівських очисних споруд. Велику підтримку їм надавав заступник генерального директора по експлуатації каналізаційного господарства - директор Комплексу «Харківводовідведення» Віктор Булгаков, який тоді очолював цей підрозділ. А ще успішно виступали в чемпіонаті Харкова з пляжного футболу. Загалом, улюблена гра мільйонів міцно увійшла в спортивне життя КП «Харківводоканал» і продовжує стрімко розвиватися.

- Ви, напевно, маєте на увазі переможні виступи футболістів підприємства останнім часом?

- Без сумніву. Слід зазначити те, що Генеральний директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов є великим ентузіастом не тільки футболу, але і розвитку спорту в цілому. А ще він очолює Харківську міську федерацію футболу і приділяє цьому напрямку багато уваги. У свою чергу і спортсмени демонструють високі результати.

У минулому році наша команда виграла чемпіонат Харкова з футболу. Цього року спортсмени підприємства вже завершили матчі 1-го кола і впевнено очолюють турнірну таблицю. Також закінчилися поєдинки 1-го кола і чемпіонату Харківської області з футболу. І в цих змаганнях наші футболісти утримують лідируючу позицію.

- Геннадій Леонідович, після об'єднання двох підприємств в КП «Харківводоканал», напевно, і спортивні успіхи стали масштабнішими?

- Безумовно. Адже сталося і злиття двох сильних спортивних збірних. І нові перемоги вже об'єднаної команди в різних турнірах не змусили себе чекати. Але детальніше хотілося б зупинитися на престижних змаганнях «Битва корпорацій», в яких беруть участь дуже сильні харківські команди з різних підприємств і фірм. Так ось збірна КП «Харківводоканал» стала переможцем всіх турнірів, що проводяться під цією егідою. І тут слід врахувати той фактор, що проти команди підприємства суперники викладаються на всі 100 відсотків в кожному турнірі і тому нашим спортсменам доводиться не легко.

- Розкажіть, а як Ви долучилися до спорту?

- Ну, у мене і вибору особливо не було. А якщо серйозно, то грати в футбол мені подобалося з раннього дитинства. Тим більше, що мій батько Леонід Семенович працював тренером і я часто спостерігав як він проводить тренування. Тому почав займатися футболом у ДЮСШ №7 у відомого харківського тренера Михайла Наседкіна. До речі, він був першим тренером у видатного харківського майстра Володимира Безсонова. Згодом вступив до Харківського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання і спорту.

- Геннадій Леонідович, а в футбол продовжували грати?

- Звичайно. Виступав за різні команди і навіть довелося пограти у 2-й лізі чемпіонату СРСР за харківський «Маяк». А потім, як кажуть, перейшов на тренерську роботу. Але, на все відведено свій час.

- Напевно, у Вас в житті бували зустрічі, які запам'яталися на все життя?

- Звичайно, траплялося зустрічатися з відомими людьми. Ось відразу згадується розмова з видатним тренером «Металіста» Євгеном Лемешко, який відбувся після одного з матчів, де я грав за збірну інституту. Він і запропонував мені спробувати свої сили в складі дублерів «Металіста». Я був дуже радий і подумки уявляв себе в формі улюбленої команди, але коли прийшов додому то побачив, що сильно розпухла нога, і мови бути не могло про тренування найближчим часом. До речі, ця історія точнісінько повторилася і в наступному році.

- Геннадій Леонідович, а є кому продовжити спортивну династію?

- Тут в першу чергу пов'язую свої надії з онуком Владиславом. І хоча йому виповнилося лише 8 років, він подає хороші надії у футболі. А я, в свою чергу, допомагаю йому стати талановитим спортсменом.

Інтерв'ю провів Ігор Тесло