У житті кожної людини буває така хвилина, коли хочеться повернутися у далеке дитинство, згадати батьків та шкільних друзів, ще раз побувати біля рідної хати та пройтися вузькою стежиною, яка вивела у широкий світ. Ось Сергій Олексійович Алфьоров, машиніст екскаватора 5 розяду Комплексу спецмашин і механізмів КП «Харківводоканал», дістає сімейний альбом і довго та уважно розглядає пожовклі світлини. На них закарбоване його дитинство, і юність, і трудові будні. Тоді він замислюється, чи правильний обрав шлях у житті, чи не схибив бувало, чи досягнув того, про що мріялося і чого прагнулося.
- Народився я в трудовій родині у селищі Коломак, - розповідає Сергій Олексійович Алфьоров. - Ще у школі відчув, як мовиться, потяг до техніки. Тому й вивчився на водія, працював у місцевому радгоспі. Настав час - пішов до армії, відслужив, і знову повернувся працювати на рідній землі. Та так склалося життя, що після одруження перебрався до Харкова.
- І відразу ж почали працювати у КП «Харківводоканал»?
- Ні. Спочатку трудився оператором у домобудівному комбінаті, а потім ще один зигзаг долі - сім років пропрацював водієм у Фрунзенському райвідділі міліції… Тим часом у сім’ї з’явилося поповнення - народилася донька Марина і, звісно, грошей не вистачало. Ось тоді знайомі і порадили змінити місце роботи і перейти до КП «Харківводоканал».
- І коли, Сергію Олексійовичу, ви вперше переступили поріг цього підприємства?
- П'ятнадцять років тому я почав працювати водієм у Комплексі спецмашин і механізмів. Зустріли мене в колективі привітно, в разі потреби завжди приходили на допомогу. Особливо я вдячний Миколі Гавриловичу Начатих, який згодом допоміг мені освоїти нову професію - машиніста екскаватора. Робота відповідальна, іноді доводиться у позаурочний час та у вихідні виїжджати на ліквідацію аварій на водопровідних і каналізаційних мережах. Діяти в таких ситуаціях потрібно чітко та оперативно, аби аварійні ситуації не завдавали незручностей мешканцям міста та екології. Ось у такому напруженому ритмі я живу і працюю вже тринадцять років. До речі, три роки тому отримав нову сучасну техніку - англійський екскаватор JCB.
- Тобто, вам є з чим порівняти нову техніку?
- Безперечно. Хоча вітчизняна техніка, якщо за нею уважно доглядати, теж не підводить, проте зарубіжний екскаватор все ж таки кращий. Якщо до цього додати, що виїжджати на ремонтні роботи доводиться, як мовиться, і в спеку, і в дощ, і в мороз, то стане зрозуміло, що англійський екскаватор має свої переваги над вітчизняними аналогами. Він продуктивніший та комфортабельніший – і я цілком задоволений цим.
- Можна сказати, що ви знайшли своє покликання, роботу до душі?
- Цілком згоден із цим. А ще на підприємстві трудиться моя дружина Олена Василівна та донька Марина. До того ж донька навчається заочно в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова. Навчається вона старанно і сумлінно. Сподіваюся, що після закінчення вузу Марина продовжить працювати у КП «Харківводоканал» і стане відмінним спеціалістом. Бо тут нас усіх влаштовують і умови праці, і гідна заробітна плата, і дружній трудовий колектив, і чуйне ставлення керівників до людей праці.
- Сергію Олексійовичу, у вас невелика, але дружня сім’я. Певне, разом не тільки працюєте, але й відпочиваєте?
- Відпочиваємо так, як і більшість харків’ян, - на дачній ділянці, що розташована поруч недалеко від міста. Як уже розповідав, я народився і виріс у сільській місцевості, змалку допомагав батькам по господарству. Тож і тепер із задоволенням пораюся разом із родиною у саду та на городі, вирощуємо овочі та фрукти, робимо вітамінні припаси на зиму. Друзі говорять, що наша консервація найсмачніша, і просять поділитися рецептами…Захоплюємося ми також рибалкою та збиранням грибів. Це дає справжній заряд енергії на весь робочий тиждень.
- Сергію Олексійовичу, незабаром ваш колектив відзначатиме професійне свято - День працівника житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення. Що ви побажаєте своїм друзям по професії?
- Побажання таке: щоб трубопроводи були міцнішими і менше траплялося на них аварій. Це для нашої професії надважливіше. А якщо серйозно, то хочеться побажати усім працівникам КП «Харківводоканал» міцного здоров’я, родинної злагоди, сімейного щастя і - що найдорожче в наш час - мирного неба.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло