Петросов Валерій Альбертович народився 16 листопада 1939 року в місті Кисловодськ Ставропольського краю.
У 1963 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за фахом «водопостачання і каналізація» і все подальше трудове життя В.А. Петросов присвятив Воді, водопостачанню Харкова і 52 населених пунктів області. Загальний трудовий стаж Валерія Альбертовича на підприємстві становить 46 років, з них 34 роки - з 1972 по 2006 рр. - очолював колектив харківських водопровідників (з 1963 по 1968 рр. - головний інженер служби міських водопровідних мереж, з 1968 по 1972 рр. - заступник начальника виробничого управління водопровідного господарства м. Харкова, з 1972 до листопада 2004 рр. - генеральний директор Територіального виробничого об'єднання «Харківкомунпромвод», з листопада 2004 р. по травень 2006 р. - генеральний директор Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода»). За ці роки, завдяки вмілому керівництву і високому професіоналізму, Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» перетворилося на одне з найбільших водопостачальних підприємств не тільки України, а й СНД, що перевершує за вартістю основних фондів водопроводи Києва, Дніпропетровська та Запоріжжя разом узятих.
Протягом тридцяти п'яти років Валерій Альбертович був беззмінним керівником, і це роки найвищих досягнень підприємства: масштабні будівництва, нарощування потужностей, перехід на цілодобове водопостачання міста, впровадження передових виробничих і інформаційних технологій; багато іншого.
До 1972 р. Харків був на жорсткому графіку подачі води, 6-7 годин на добу. У зв'язку з бурхливим розвитком міста і його промисловості почалося активне будівництво водопровідних споруд, крім артезіанських, на базі р. Сіверський Донець і р. Дніпро. В.А. Петросов особисто брав участь в будівництві більшості водопровідних споруд і створенні необхідної інфраструктури. У 1984 р, після введення пускового комплексу першої черги магістрального водоводу з каналу «Дніпро-Донбас», мета була досягнута: через 103 роки з часу заснування водопроводу місто стало забезпечуватися водою цілодобово.
У період з 1972 по 2005 рр. під керівництвом В.А. Петросова були побудовані і введені в експлуатацію насосні станції і очисні споруди 2-го і 3-го блоків Сіверсько-Донецького водопроводу в смт. Кочеток, роганська насосна станція потужністю 750 тис. м³ води на добу, магістральний водовід дніпровської води загальною протяжністю 2-х ниток 360 км, пусковий комплекс споруд дніпровської води на 375 тис. м³ на добу. Побудовано 9 великих насосних станцій, 42 станції підкачки, прокладено 1 500 км водоводів і водопровідних мереж, проведено реконструкцію артезіанського водопроводу. Вперше в СРСР створена АСУ водопостачанням і вперше в Україні здійснено буріння свердловин на глибину 800 м для отримання води високої якості. Введена в експлуатацію система технічного водопостачання і здійснено обводнення річок Харків, Лопань, Уди, Сів. Донець тощо. Побудовано виробничі будівлі, суспільно-культурні центри, музеї води. Побудовані житлові будинки для працівників водопроводу загальною площею понад 100 тис. м². Введено в експлуатацію спеціальний корпус і обслуговуючий комплекс в дитячому оздоровчому таборі.
У 2004 р на підприємстві вперше в Україні акредитована і введена в експлуатацію нова центральна лабораторія санітарно-епідеміологічного контролю якості води, оснащена на рівні вищих світових стандартів. Тим самим були створені умови для контролю якості питної води відповідно до сучасних європейських вимог. Її обладнання дозволяє проводити контроль якості природних, питних і мінеральних вод за 127 показниками.
Захистивши в 1971 р кандидатську дисертацію, В.А. Петросов став першим кандидатом технічних наук за фахом серед своїх колег - керівників підприємств водопостачання та водовідведення. Згодом, будучи вже доктором технічних наук, професором, В.А. Петросов створив власну наукову школу. Його вихованці - три доктори наук і 11 кандидатів успішно трудяться в структурних підрозділах підприємства.
За особистою ініціативою і при безпосередній участі В.А. Петросова в 1979 р вперше в СРСР було створено Спеціальне проектно-конструкторське бюро для розробок і впровадження на підприємствах водопостачання та водовідведення автоматизованої системи управління, ресурсозберігаючих технологій. Розробки СПКБ АСУВ під керівництвом В.А. Петросова успішно впроваджені не тільки в Україні, але і в країнах СНД - Росії, Казахстані, Узбекистані, Молдові та Білорусі.
Вперше у світовій практиці В.А. Петросовим була створена економіко-математична модель прогнозування водопостачання промислових центрів і міст світу.
Протягом багатьох років В.А. Петросов очолював ДЕК Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури, був почесним доктором НТУ «Харківський політехнічний інститут».
В.А. Петросов - автор понад 200 наукових робіт, присвячених питанням створення і будівництва систем водопостачання, математичного та економічного прогнозування та санітарно-екологічної безпеки водопостачання, в тому числі 9 монографій.
Як професіонал і патріот міста створив 18 фонтанів, серед яких і кольорово-музичні, що стали улюбленим місцем відпочинку харків'ян. До 350-річчя м. Харкова за безпосередньої участі Валерія Альбертовича був відновлений каскад фонтанів у саду ім. Т.Г. Шевченко.
Життєвою позицією В.А. Петросова завжди було - першим і особисто - в біду, тривогу, проблему, катастрофу, туди, де важко, складно і небезпечно.
Окремі епізоди:
- Грудень 1975 р. Руйнування Печенізької греблі.
Почалося руйнування Печенізької греблі, яке загрожувало життю понад 120 тисяч жителів Чугуївського і деяких інших районів області, а також непоправних економічним збитком.
Для прийняття технічного рішення необхідно було побачити під водою характер руйнувань понурної частини греблі. Без коливань В.А. Петросов у водолазному костюмі занурився в крижану воду на 12-метрову глибину.
Внесені ним пропозиції дозволили державної комісії оперативно вжити заходів із забивання шпунта і зміцнення тіла греблі і таким чином запобігти загибелі людей і не допустити загрожуючої катастрофи для північного сходу України.
- Червень 1984 р. Аварія на каналізаційних спорудах м. Бєлгорода.
Отруйні речовини біохімічної та інших галузей промисловості були аварійно скинуті в р. Сіверський Донець. Нависла загроза забруднення Печенізького водосховища - одного з основних джерел водопостачання Харкова.
Було потрібно оперативне прийняття науково-технічного рішення з нейтралізації отруйних речовин. І це було зроблено за розрахунками і кресленнями В.А. Петросова. Населення не постраждало.
- 1984 - 1986 рр. Відновлення Володимирсько-Богородничеської церкви.
Коли церква офіційно була відокремлена від держави, комуніст Петросов В.А. взяв на себе відповідальність і разом зі своїми однодумцями, працівниками підприємства, відновив зруйновану Володимирсько-Богородничеську церкву, пам'ятник архітектури XVIII століття в смт. Кочеток і передав її в довічне користування Харківської єпархії.
- 1986 р. Чорнобильська катастрофа.
З перших днів В.А. Петросов безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За наказом начальника ЦО УРСР, Голови Ради Міністрів УРСР керував і координував роботу наукових, проектних, будівельних організацій, а також хімвійськ зі створення системи дезактивації води. Був опромінений, отримав інвалідність. Нагороджений орденом «Чорнобильський Хрест: Мужність. Честь. Гуманність».
- 1987 р. Паводок.
Весняний паводок міг виявитися фатальним. Надзвичайна паводкова комісія (НПК) країни вимагала повного спорожнення Печенізького водосховища, побоюючись повені населених місць. За невиконання цієї вказівки загрожувала кримінальна відповідальність. В.А. Петросов перебував на лікуванні в лікарні після Чорнобиля. Терміново перервавши лікування, він зробив необхідні розрахунки і, всупереч вимозі ЧПК Радміну України, взявши на себе відповідальність, не допустив спорожнення Печенізького водосховища, чим запобіг загибель риби і зберіг запаси води для трьох областей України - Харківської, Донецької, Луганської.
- Грудень 1988 р. Землетрус у Вірменії.
Керував спецгрупою Держбуду СРСР, розробив ряд науково-технічних рішень, що дозволили виключити розвиток епідемій через водні джерела і системи водопостачання у Вірменії в період ліквідації наслідків землетрусу.
- 1993 р. Проблема екології річок.
Проблема якості води річок Дніпро, Дністер та інших через аварію на Чорнобильській АЕС набуває серйозних масштабів. За розпорядженням Президента України брав участь в розробці концепції Національної програми поліпшення якості питної води в Україні в екологічній обстановці, що склалася.
- 1995 р. Аварія на Диканівських очисних каналізаційних спорудах.
Понад два місяці провів без сну і відпочинку. Разом із колективом, надаючи допомогу колегам, зробив все можливе, щоб уберегти наше півторамільйонне місто від спраги і епідемії. Створив хіміко-бактеріологічний захист річок Харків, Лопань, чим була випереджена можливість виникнення холери в Харкові.
Завдяки унікальним здібностям Валерія Альбертовича передбачити ситуацію, невгамовної енергії, великої тяги до новацій, професіоналізму його знали і поважали не тільки в Україні, а й за її межами - Росії, Молдові, Білорусі, Литві, Німеччині, США, Франції та ін. країнах.
Саме ці якості були основою для нагородження його 34 орденами і медалями. Петросов В.А. - повний кавалер ордена «За заслуги» (орден «За заслуги» III ст. - 1997 р., орден «За заслуги» II ст. - 2001 р. орден «За заслуги» I ст. - 2004 р.)
В.А. Петросов - доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії екологічної реконструкції, Української екологічної академії наук, Інженерної академії України, Житлово-комунальної академії Російської Федерації, Міжнародної Інженерної академії, член Американської асоціації водних робіт (AWWA). Лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки, заслужений працівник житлово-комунального господарства України. З 1970 р - головний конструктор АСУ водопостачанням міст України.
В.А. Петросов обирався депутатом Харківської міської ради всіх скликань в період з 1972 по 2006 рр.
З 1996 року - віце-президент Міжнародного громадського фонду імені полководця Г.К. Жукова.
В.А. Петросов стояв біля витоків і був одним з перших, хто брав найактивнішу участь у створенні Партії Регіонів.
У березні 2006 р. В.А. Петросов був обраний Народним депутатом України V скликання. Всього за півтора року роботи у Верховній Раді України він подав 8 законопроектів, спрямованих на стабілізацію роботи ЖКГ країни.
У серпні 2006 р. був обраний колективом почесним генеральним директором КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода».
З листопада 2007 р. В.А. Петросов продовжив роботу в КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» як генеральний конструктор наукових напрямків зі стійкості водопостачання і вів науково-проектну розробку принципово нового складу споруд водопостачання, щоб в майбутньому харків'яни могли пити воду найвищої питної якості.
Валерій Альбертович Петросов пішов з життя 2 квітня 2009 р.