Поступово і маленький Сергій пристрастився до шахів. Він дуже зрадів, коли одного разу обіграв дідуся. Хоча подорослішавши, зрозумів, що Сергій Ісакович грав з внуком упівсили. А ось щоб виграти у батька, Сергію Каткову довелося докласти максимум зусиль. Свого він домігся лише тільки тоді, коли став кандидатом у майстри спорту України з шахів. З цією грою Сергій Катков не розлучився і в шкільні роки. До речі, він регулярно відвідував тренування в відомому харківському клубі «Пішак», який став справжньою кузнею відомих спортсменів.

Після закінчення восьмирічки Сергій Катков продовжив навчання в спортивному інтернаті №2, де відточував майстерність гри в шахи.

«У кожного юного шахіста, безумовно, був свій кумир, на якого він рівнявся і детально аналізував і вивчав стиль гри. Для мене це був відомий гросмейстер, четвертий чемпіон світу з шахів Олександр Альохін. Я досконально вивчав його кращі ігри, намагався осягнути їхню логіку і застосовував на різних турнірах», - розповідає Сергій Катков.

- І яких успіхів ви досягли?

- Ще зі шкільних років я брав участь у багатьох турнірах. По-різному складалися мої виступи, іноді я програвав, а іноді і домагався успіхів. Зокрема, ставав призером міжнародних турнірів «Азовська хвиля» і «Судак».

- Скажіть, Сергію Павловичу, а які матчі з відомими шахістами вам запам'яталися найбільше?

- Я грав на турнірах з багатьма відомими спортсменами. Особливо запам'яталася гра з майбутнім гросмейстером Костянтином Тарлєвим. А ось в одному зі змішаних шахових турнірів за однією дошкою довелося зустрітися з майбутньою чемпіонкою світу Анною Ушеніною. Таке, звичайно, не забувається...

- А як склалося ваше подальше життя після закінчення спортивного інтернату?

- Я наполегливо готувався і поступив на факультет хімічного машинобудування Харківського політехнічного інституту. Звичайно, я продовжував грати в шахи на різних міжвузівських змаганнях, але головні зусилля зосередив на навчанні.

Багато часу проводив у бібліотеці, читав спеціальну літературу, і це дало свої результати, вуз закінчив з червоним дипломом. Потім два роки працював за фахом в Харківській обласній екологічній інспекції.

- Сергію Павловичу, а як ви опинилися на комунальному підприємстві «Харківводоканал»?

- Знаєте, після інспекції я ще близько чотирьох років пропрацював на будівництві. Тут заробітки були вище. А потім мій друг Костянтин, який працював на КП «Харківводоканал» сантехніком в Київському районі, розповів, що на цій ділянці є вакансія майстра. Чому б мені, мовляв, не спробувати? Я подумав і пішов на співбесіду з моїм безпосереднім керівником Віктором Масловим. У нас відбулася цікава ​​розмова. Віктор Олексійович уважно мене вислухав, поцікавився планами на майбутнє, а потім розповів про мої обов'язки і трудовий колектив. Так я і отримав вотум довіри. Хоча, якщо відверто, мені довелося багато чому вчитися і переймати досвід умілих працівників. Зокрема, це дуже майстровиті слюсарі-сантехніки Олександр Муратов і Юрій Марков, які багато років працюють в комунальному господарстві. Поступово опанував секрети професійної майстерності, навчився самостійно виконувати ті чи інші ремонтні роботи.

- До речі, а як йдуть справи на ввіреній вам ділянці?

- Почну з того, що наша бригада займається обслуговуванням внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення 33-х багатоповерхових будинків. В останні роки проведена масштабна робота по заміні і капітальному ремонту цих систем, і вона продовжується. Звичайно ж, не обходиться і без аварійних ситуацій, на які оперативно реагуємо. Хотілося б, щоб і мешканці не порушували правила користування, особливо системами водовідведення. Нерідкі випадки, коли в них потрапляють різні ужиткові предмети, що призводить до закупорки цих систем. Нам же доводиться відновлювати їх нормальну роботу. У свою чергу, по можливості, проводимо і профілактичну роботу з жителями, яка дає позитивні результати.

- Одним словом, завжди йдете назустріч харків'янам?

- Безумовно, а по-іншому й бути не може. До речі, бували випадки, коли в силу тих чи інших обставин, надавали допомогу при ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаних з водопостачанням гарячої води. Словом, ситуації виниають різні, але завжди намагаємося допомогти людям.

- Сергій Павлович, чи не шкодуєте про те, що свого часу послухалися друга і влаштувалися на КП «Харківводоканал»?

- Анітрохи. Тут у мене з'явилися нові друзі, я навчився, так би мовити, працювати руками. Ще мені дуже подобається допомагати людям у вирішенні їхніх питань, пов'язаних із нашою специфікою...

- Пригадується, що в програму престижних змагань «Битва корпорацій» у свій час входив і шаховий турнір. Брали участь?

- Дійсно, один раз шаховий турнір був одним з етапів «Битви корпорацій». На ньому я захищав честь підприємства і в підсумку святкував перемогу. Також відзначився перемогами, виступаючи в обласній профспілковій спартакіаді серед працівників житлово-комунального господарства. А ще, коли дозволяє час, беру участь в онлайн турнірах з шахів.

- Сергію Павловичу, а як ви ще проводите дозвілля?

- Дуже любимо з дружиною Тетяною бувати на природі і відвідувати історичні куточки Харкова. А ще подобається подорожувати, і під час відпустки намагаємося обов'язково побувати на морі або в горах на Західній Україні. Ну, а в зимовий час із задоволенням читаємо книги. Такі письменники, як Валентин Пікуль і Борис Акунін, вміють подарувати читачеві  дивовижний світ історичних таємниць та загадок.

Інтерв'ю провів Ігор Тесло