1 Водозабір Водосховище Харківські фонтани Трудові будні Очисні споруди Саржин яр Дзеркальний струмінь Харківські фонтани Саржин Яр Водосховище Спецтехніка Краснопавлівське водосховище Гребля Первинні відстійники (КБО «Диканівський»)

Володимир Зубенко: у династії є зміна

Володимир Зубенко Начальник електротехнічної лабораторії  КП «Харківводоканал» Володимир Зубенко згадує час, коли його діти - Олексій і Євгенія - навчалися в старших шкільних класах. Займалися вони старанно і радилися з батьком про те, в якому вузі вчитися і якій спеціальності віддати перевагу.

Володимир Зубенко Володимир Анатолійович завжди відповідав так: яку б професію ви не обрали, вона обов'язково стане в нагоді на КП «Харківводоканал». І тут він потрапив в самісіньку точку, адже його син і дочка вже більше десяти років працюють на цьому підприємстві. Цікаво й те, що початок цієї династії поклала ще бабуся Володимира Зубенка - Анна Андріївна, яка працювала на першій насосній каналізаційній станції Харкова. Згодом естафету перехопила її дочка Олена Олексіївна, яка понад 40 років пропрацювала на підприємстві. Потім прийшов час Володимира Анатолійовича, а пізніше і його дітей. Ось так на КП «Харківводоканал» склалася ще одна славна трудова династія.

Володимир Зубенко з дружиною Ларисою «Ще в дитинстві я багато часу проводив на роботі у мами. Вона працювала в управлінні каналізаційного господарства в виробничо-технічному відділі. А на літніх канікулах по кілька змін проводив в оздоровчому таборі «Факел». Добре запам'ятався мені згуртований колектив підприємства, а з багатьма дітьми співробітників ми подружилися і часто зустрічалися. Тому, коли навчався в старших шкільних класах, зрозумів, що обов'язково продовжу справу своїх рідних», - розповідає Володимир Зубенко.

З дружиною Ларисою - Володимире Анатолійовичу, напевно, незабаром ваші плани здійснилися?

- В принципі так. Після закінчення школи попрацював слюсарем-лекальником на заводі «Кондиціонер». Тут навчився трудитися руками, і цей досвід мені знадобився в майбутньому. Потім була армія, а після демобілізації, в 1982 році, влаштувався електриком в управління каналізаційного господарства міста Харкова. Під керівництвом Михайла Даниловича Сульженка з великим інтересом вникав у тонкощі нової для мене професії, а паралельно вступив на вечірнє відділення Українського заочного Політехнічного інституту.

Дружна родина Через рік перевівся електромонтером в електротехнічну лабораторію підприємства. Тут уже стояли інші завдання. Багато в чому, від нас залежала безперебійна робота електрообладнання підприємства. Тому підрозділом проводиться комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання аварійним ситуаціям на електроустановках. Це - випробування електрообладнання, а в разі аварії оперативний пошук і знаходження місця пошкодження електричного кабелю. Напевно, на належному рівні справлявся зі своїми обов'язками, і в 1988 році керівництво підприємства призначило мене на нинішню посаду - начальника електротехнічної лабораторії.

Володимир Зубенко - Скажіть, а чи бували особливо складні періоди в роботі?

- Не без цього. Ось, наприклад, після об'єднання підприємств водопостачання та водовідведення в одне - КП «Харківводоканал». Якийсь час доводилося працювати без вихідних. Але завдяки професіоналізму і досвіду наших співробітників все швидко стало на свої місця. Увійшли в потрібний ритм і ситуація стабілізувалася.

Лариса і Олена Олексіївна (мати Володимира Зубенка) - Володимире Анатолійовичу, а яку роль в роботі лабораторії  відіграє обладнання та техніка?

- Звичайно ж, велику. І тут керівництво підприємства завжди йде нам назустріч. Купуються сучасні прилади та обладнання. До речі, в тому році була придбана ще одна електротехнічна лабораторія, і тепер ми оснащені за останнім словом техніки.

З колективом - А як з кадрами? Молодь охоче приходить працювати?

- Завжди приємно, коли приходять молоді кадри. Хоча їх доводиться вчити майже з «нуля», адже у нашій професії є своя особлива специфіка.

А в майбутньому вони обов'язково стануть надійною заміною нашим заслуженим працівникам.

З онукою Іриною - Володимире Анатолійовичу, справі - час, а потісі - годину.

- Вільного часу завжди не вистачає, знову ж таки це пов'язано з певною специфікою нашої роботи, але все ж воно є. І тоді всією сім'єю вирушаємо на дачу. А тут у кожного свої інтереси. Наприклад, нам з дружиною Ларисою подобається повозитися в саду або по експериментувати з вирощуванням овочів. Також любимо відпочити на морі, подорожувати і відкривати для себе нові місця. Хоча є у нашій сім'ї і ще одне захоплення.

- І яке, якщо не секрет?

Команда-переможниця - Ніякого секрету немає. Зі шкільних років і по теперішній час граю в волейбол. Виступав в різних клубах, захищав честь рідного підприємства.

У 2004 році в розіграші Кубка України з волейболу серед ветеранів команда КП КГ «Харківкомуночиствод» посіла друге місце.

А зі свіжих вікторій зазначу перемогу команди КП «Харківводоканал» в змаганнях з пляжного волейболу престижного турніру «Битва корпорацій».

Інтерв'ю провів Ігор Тесло

Вгору