1 Водозабір Водосховище Харківські фонтани Трудові будні Очисні споруди Саржин яр Дзеркальний струмінь Харківські фонтани Саржин Яр Водосховище Спецтехніка Краснопавлівське водосховище Гребля Первинні відстійники (КБО «Диканівський»)

Жанна Сміла: виховання дітей - головна задача

Жанна Олександрівна Сміла Пізня осінь і зима для директора позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ромашка» КП «Харківводоканал» Жанни Смілої оптимальний час трохи відволіктися від минулого літнього сезону, підсумувати виконану роботу і намітити плани на майбутнє. Жанна Олександрівна працює на цій відповідальній посаді вже понад 20 років, але такий вже у неї характер, що до майбутнього сезону вона готується завчасно, вивчає кращий педагогічний досвід, підбирає кадри. Все це сприяє тому, що дитячий табір «Ромашка» по праву вважається одним із кращих в Харківській області. Але при цьому Жанна Сміла не звикла зупинятися на досягнутому і мріє про те, щоб зробити відпочинок і оздоровлення дітлахів ще яскравіше.

Трудові будні - У школі у мене була улюблена вчителька початкових класів - Жанна Вікторівна Коваль, - розповідає Жанна Сміла. - І я в усьому наслідувала її, навіть коли грала з ляльками в шкільний урок, то на стіл ставила її фотографію. Тому після закінчення школи вступила до Харківського педагогічного училища. І так уже сталося, що на практику я потрапила в дитячий оздоровчий табір «Факел». Це була на той час відома здравниця, яка належала ТПО «Харківкомунпромвод». Керував цим табором досвідчений педагог і господарник Володимир Макарович Жилюк. Він багато чому навчив мене, а головне - чуйному і уважному ставленню до дітей. У свою чергу, мені теж дуже сподобалася робота з дітьми.

- Жанно Олександрівно, а як далі склалася Ваша трудова біографія?

Жанна Сміла - Після закінчення педучилища, я працювала вчителем початкових класів в Харківській середній школі №129. Поступила на заочне відділення в педагогічний інститут імені Г.С. Сковороди і, звичайно ж, щоліта продовжувала працювати в «Факел». Напевно, справлялася зі своїми обов'язками непогано, тому що В.М. Жилюк рекомендував мене старшим вихователем в дитячий табір «Ромашка» комунального житлового експлуатаційно-ремонтного підприємства №2 Московського району міста Харкова. На той час це був солідний табір, адже тут відпочивали не тільки діти працівників житлово-комунальної сфери Московського району, а й усього міста. Тому і не виникало ніяких проблем у вирішенні господарських питань. Вдало складалася і моя вчительська кар'єра - я отримала вищу категорію і мене призначили заступником директора школи з виховної роботи.

- Скажіть, а що вплинуло на Ваш подальший вибір і Ви опинилися керівником дитячого табору «Ромашка»?

Жанна Сміла - Складно однозначно відповісти на це питання. Але діло було так: в 1995 році керівництво комунального підприємства запропонувало мені очолити «Ромашку». Я погодилася і, як то кажуть, з головою поринула в роботу. Але головні труднощі були попереду. На початку нинішнього століття житлово- комунальні підприємства почали переживати не найкращі часи, а тому і наш табір зіткнувся з серйозними проблемами. Справа йшла до того, що він міг взагалі перестати функціонувати. Тоді я почала стукати в високі кабінети, шукала допомоги і підтримки. Зрештою питання про подальше існування дитячого табору вирішилося позитивно, і в 2007 році нас передали під опіку КП «Харківвкомуночіствод».

- І як складалися відносини з керівництвом цього підприємства?

Виховання дітей - головна задача - Прекрасно. Генеральний директор підприємства Іван Васильович Корінько уважно вислухав мене, запитав які проблеми слід вирішувати в першу чергу, щоб відкрити оздоровчий сезон. А до нього, до речі, залишалися лічені дні. Тому все довелося робити, так би мовити, засукавши рукава. І нам це вдалося. Успішно вирішувалися господарські питання - проведені капітальні ремонти, побудовано нові затишні альтанки, встановлені тенісні столи, облагороджена територія. Зараз тут оздоровлюється за сезон понад 1000 дітей. Наш персонал, а це близько 100 чоловік, докладає всіх зусиль, щоб діти тут і відпочили, і розважилися, і придбали знання і навички.

- Жанно Олександрівно, а на яких умовах відпочивають діти?

ПЗОВ «Ромашка» - Діти трудівників підприємства мають пільги - 70% знижку на путівки. Це дуже вагоме підмога для їх батьків. Адже є й такі діти, які проводять в таборі практично все літо. Відпочивають і хлопчики й дівчатка, батьки яких не працюють на КП «Харківводоканал». Це важливо тому, що в Харківській області функціонує 37 дитячих таборів. І кожен з них зацікавлений в тому, щоб саме в їх оздоровниці бралися путівки. Так що ми за здорову конкуренцію, за те, щоб діти мали вибір для відпочинку. І тут у нас є певні успіхи - саме в «Ромашці» відпочивають і тренуються багато років юні каратисти, якими керує заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу Володимир Караван. Також у нас набираються сил і відточують свою майстерність дитячі танцювальні колективи. Для бажаючих поглибити свої знання з англійської мови існують спеціальні навчальні групи.

- А з якими проблемами доводиться стикатися в роботі?

Виховна робота - Проблеми звичайно є і одна з них - підбір висококваліфікованих вихователів. Я регулярно буваю в вищих навчальних закладах, школах, де придивляюся до можливих кандидатів. У мене є власна методика роботи з вихователями, проводжу з ними тренінги та заняття, і тільки після цього роблю пропозицію. Ось таким чином і формується колектив вихователів-педагогів. Відрадно і те, що в «Ромашці» працюють і старожили. Одна з них - Віра Іванівна Тимохова, з якої ми працюємо пліч-о-пліч вже 25 років.

Жанна Олександрівна Сміла Звичайно, як писав український прозаїк Вадим Собко, «нам спокій тільки сниться», практично щодня виникають питання, які необхідно вирішувати. І тут варто відзначити велику допомогу з боку керівництва КП «Харківводоканал» і профспілкової організації. До речі, завдяки такій турботі «Ромашка» в цьому році гідно відзначила своє 65-річчя. Вік начебто і солідний, але наш колектив відчуває себе молодо, сповнений енергії, творчого пошуку, і це все для блага дітей.

Інтерв'ю провів Ігор Тесло

Вгору