На початку вересня минулого року в КП «Харківводоканал» відбулася виставка майстрів декоративно-прикладного мистецтва підприємства. Тут були представлені численні творчі роботи з вишивання, різьблення по дереву, бісероплетіння, в'язання, виготовлення мережив, іграшок, оберегів і ляльок. Серед багатьох експонатів увагу відвідувачів виставки привернуло і вишивне рукоділля Вікторії Кушнір. Працює вона інженером відділу головного енергетика управління енергетичної політики та енергоефективності КП «Харківводоканал». За її словами, вона вперше взяла участь у виставці умільців і була приємно здивована, що організатори заходу відзначили її творчість почесною грамотою за перше місце.
- З голкою подружилася ще з дитинства, - розповідає Вікторія Кушнір. - Моя бабуся, Дарина Петрівна, мала славу майстрині вишивки далеко за межами села Дубівка, що на Рівненщині. До цього вона спочатку привчила мою маму, Ірину Іванівну, а потім і мене з двома старшими сестрами. Перед тим, як взяти в руки голку, бабуся здійснювала магічну дію. Вона разом із нами вмивалася джерельною водою, і ми одягали чистий одяг і обов'язково читали молитву. Тільки після цього приступали до вишивання.
Потім я закінчила сільську школу зі срібною медаллю, поїхала в Харків і вступила до Національного університету імені Василя Назаровича Каразіна на хімічний факультет. Час навчання пролетів дуже швидко, я захистила диплом і на початку 2007 року почала працювати інженером в енергетичній службі КП «Харківкомуночиствод».
- І з чого почалися Ваші трудові будні?
- Робота у відділі була специфічною, потрібно точно вести облік використання електроенергії, обробляти отриману інформацію і робити необхідні аналітичні висновки. Крім того, незабаром почалося впровадження автоматизованої системи контролю та обліку енергоносіїв. Це в кінцевому підсумку посприяло більш точному обліку електроенергії. І тут я дуже вдячна своїм колегам Юлії Борисівні Сухонос і Вікторії Володимирівні Сазоновій, які щедро ділилися своїм досвідом і повною мірою допомогли освоїти всі тонкощі професії. Також уважно стежив і в разі необхідності надавав усіляку допомогу головний енергетик підприємства Аркадій Анатолійович Романенко. І зараз я завжди звертаюся до нього за порадою.
- Вікторіє Мефодіївно, Ви працюєте на підприємстві вже близько 10 років. Які енергоефективні проекти були впроваджені на підприємстві?
- Багато. Один з них - заміна насосного обладнання на нове і більш ефективне. Це дозволило скоротити споживання електроенергії. До того ж, ці сучасні насоси можуть працювати і в екстремальних ситуаціях, наприклад, під час аварій на насосних станціях. Згодом розширилося і коло моїх обов'язків. Збільшилася кількість документації і звітності, а також тепер доводиться взаємодіяти з багатьма службами підприємства. Все це клопітно, витрачається багато часу, але, тим не менше, робота мені до душі. І головне - у нас прекрасна атмосфера в колективі, допомагаємо один одному, завжди готові прийти на виручку.
- А як же Ваше дитяче захоплення - вишивання?
- З ним ніколи не розлучаюся і завжди знаходжу час для улюбленого заняття. Навіть коли у нас з чоловіком Андрієм народився син Назар, все одно викроювала годинку-другу для вишивання. Може, колись наберуся сміливості і презентую свої роботи на більш масовій виставці народної творчості. А чому б і не спробувати?
- Напевно, пам'ятаєте свої перші роботи?
- Таке не забувається. Починала з вишивання різних візерунків і картинок на подушках. Згодом, набравшись досвіду, стала готувати собі посаг - вишила весільний рушник. Потім вже взялася і за серйозні роботи, в тому числі вишивала і ікони. По приїзді до Харкова навчилася ще й бісероплетінню. Зараз займаюся виготовленням вишиванки.
- Вікторіє Мефодіївно, крім вишивання, чим ще цікавитеся?
- Скільки себе пам'ятаю, завжди любила природу. Тому для мене немає нічого кращого, ніж прогулянки в лісі. На жаль, на море поки не вдалося побувати тому, що завжди проводимо відпустки з рідними. Намагаємося побувати і на Рівненщині, і у Вінницькій області, звідки родом мій чоловік. Так вже ми з ним виховані, що звикли приділяти весь вільний час своїм близьким. А роботи по господарству завжди в селі з надлишком...
- Скоро весна. Вам подобається цей час року?
- Безумовно. Чекаю з нетерпінням, коли вона настане, оживе природа після зими, біля будинків почнуть висаджувати на клумби квіти. Допомагати створювати красу для оточуючих - це ще одне моє велике захоплення.
Інтерв'ю провів Ігор Тесло