1 Водозабір Водосховище Харківські фонтани Трудові будні Очисні споруди Саржин яр Дзеркальний струмінь Харківські фонтани Саржин Яр Водосховище Спецтехніка Краснопавлівське водосховище Гребля Первинні відстійники (КБО «Диканівський»)

Тетяна Резніченко: активність - запорука плідної праці і гарного настрою

Тетяна Резніченко Тетяна Резніченко народилася в місті Харкові в звичайній родині, її дитинство мало чим відрізнялося від дитинства одноліткків. Мама Олена Вікторівна працювала на Головпочтампі, а батько Едуард Олегович був електромонтажником. Після закінчення школи у 2002 році Тетяна вступила до Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова.

Як вона зізналася, про вибір майбутньої професії тоді ще серйозно не замислювалася. Але в процесі навчання, в першу чергу завдяки таким викладачам, як Галина Благодарна і Наталія Колесник, їй став до душі напрямок і організація роботи на мережах водопостачання та водовідведення міста. З великим інтересом вивчала теоретичну частину і детально цікавилася виробничими процесами на практичних заняттях. Тоді вона, зокрема, побувала на Комплексі водопідготовки «Донець» і Міських очисних спорудах №1 на Диканівці. Відвідування цих об'єктів і стало тією відправною точкою, яка незабаром привела дівчину на роботу інженером служби артезіанського водопроводу і насосних станцій КП «Харківводоканал».

Робочий колектив - Коли вчилася у вузі, то з захопленням цікавилася історією створення Харківського водопроводу, - розповідає Тетяна Резніченко. - Так і дізналася, що перша насосна станція в Харкові була введена в експлуатацію в далекому 1881 році. Вона перекачувала воду для потреб харків'ян з Карповських і Богомоловських джерел. Води не вистачало, і тоді було вирішено використовувати підземні, або артезіанські джерела. Ось так в кінці ХІХ століття і почали з'являтися в місті артезіанські свердловини. Зараз ситуація змінилася, вода в місто в основному надходить з Комплексів водопідготовки «Донець» і «Дніпро».

- Тетяно Едуардівно, яке безпосереднє відношення Ви маєте до цього виробництва?

- Зараз я працюю провідним інженером виробничого відділу Комплексу «Харьковводопостачання». Зокрема, ми контролюємо і організовуємо виробничий процес 19 насосних станцій і двох майданчиків резервуарів чистої води. Складаємо графіки ремонтних робіт на об'єктах, готуємо виробничі звіти, надаємо необхідну інформацію в різні служби, ведемо інвентаризацію і вносимо свої пропозиції щодо поліпшення технологічних процесів.

- Це переважно кабінетна робота?

Громадське життя - Ні. Коли я тільки прийшла працювати до відділу в 2007 році, його керівник Олександра Доннік сказала, що не треба захоплюватися роботою з паперами, а необхідно частіше бувати на виробничих об'єктах. Ось я регулярно і буваю на насосних станціях і майданчиках резервуарів чистої води. Це допомагає мені більш ретельно і об'єктивно виконувати свої службові обов'язки.

- Тетяно Едуардівно, а чи трапляються аварійні ситуації на обслуговуваних Вами об'єктах?

Швидкі та енергійні - Не часто, але іноді бувають. Кілька років тому стався порив на водогоні, через що затопило одну з насосних станцій. Ця аварійна ситуація трапилася не з вини працівників підприємства. Але наша служба завжди готова до таких екстремальних ситуацій, і тому в найкоротші терміни ліквідували аварійну ситуацію і відновили роботу насосної станції. Так що ми завжди готові до непередбачених ситуацій.

- І що ж допомагає Вам вміло і впевнено діяти в складних ситуаціях?

Робота і натхнення - Як відомо, справжнім і кваліфікованим фахівцем не народжуються. Тут багато що залежить від тих, хто на перших порах навчив азам професії, самостійно приймати вірне рішення в непростих ситуаціях. І тут я завжди з вдячністю згадую Олександру Доннік, Тетяну Нікуліну, Валерія Михайлова і багатьох інших. Тепер же їх досвід я сама передаю молодим фахівцям.

- Скажіть, а чи берете Ви участь у громадському житті?

- Обов'язково. Зараз очолюю молодіжну раду профспілкової організації підприємства. Також є капітаном команди «ШЕМС» (Швидкі - Енергійні - Молоді - Симпатичні), яка бере участь в інтелектуальному турнірі «Що? Де? Коли?» серед профспілкової молоді Харківської області. Результатами ми задоволені, в минулому році стали переможцями цих ігор серед 20 команд. А в цьому році виграли третє місце. Але ми не сумуємо, ще старанніше готуємося до майбутніх турнірів.

На сцені Із задоволенням беру участь у художній самодіяльності. Є у нас вокальний ансамбль «Водограй», яким керує Вікторія Нікуліна. Беремо активну участь у концертах, які приурочені до тих чи інших святкових днях на підприємстві.

- А чим ще захоплюєтеся у вільний від роботи час?

- Ось такий парадокс: під час навчання і в вузі якось вже так сталося, що я практично не займалася серйозно спортом. А ось на підприємстві захопилася метанням дротиків в мішень, або грою дартс. І домоглася непоганих результатів - кілька років тому стала переможницею Спартакіади підприємства серед жінок. З минулого року серйозно займаюся фітнесом і віддала перевагу добиратися на роботу на велосипеді. Це більше 10 кілометрів шляху і гарний настрій на цілий день.

- Можливо, на велосипеді Ви вже подорожуєте по країні?

Резніченко Т.Е. - Поки що лише думаю про це, хоча подорожувати я дуже люблю. Свого часу разом з сім'єю і з туристичним наметом побували в багатьох куточках Криму. Потім переключилися на Карпати, а в цьому році вирушили на Кавказ. Як то кажуть, в таких подорожах не тільки відпочиваєш душею, а й отримуєш колосальне задоволення і емоційний заряд на весь трудовий рік.

- Тетяно Едуардівно, через кілька днів настане Новий рік. Ваші побажання друзям і колегам по роботі?

- Хочеться побажати великого щастя, удачі, міцного здоров'я, подальших виробничих успіхів і сімейного благополуччя.

Інтерв'ю провів Ігор Тесло

Вгору