Посада у Сергія Анатолійовича Забеліна відповідальна і щодня вимагає оперативних та рішучих дій. Сергій Анатолійович очолює районну експлуатаційну дільницю Індустріального району Комплексу «Харківводовідведення». А це - контроль понад 150 кілометрів каналізаційних мереж. За його словами, чимало колекторів експлуатуються ще з післявоєнних років, тобто давно виробили свій ресурс. Тож часто і трапляються аварії, на які виїжджають ремонтні бригади, щоб якнайшвидше відновити роботу цих мереж. Більшість поривів ремонтуються на автоматі, по перевірених методах, і відразу ж забуваються, запам'ятовуються лише особливо трудомісткі аварії. Але бувають і зовсім унікальні випадки, які вимагають новаторського підходу і лягають в основу нових ефективних технологій.
- На одному з вуличних перехресть району перед святкуванням нового 2009 року несподівано провалився колектор на глибині 6,5 метрів. Склалася вкрай загрозлива ситуація, адже, як згодом з’ясувалося, газова корозія частково зруйнувала до 700 метрів каналізаційної труби, - розповідає Сергій Анатолійович Забелін. - Це могло призвести до суттєвих перебоїв у роботі усієї мережі, а згодом і погіршити екологічну ситуацію. На місце аварії терміново виїхали ремонтники. На жаль, на той час існуючі методики та технології не дозволяли оперативно ліквідувати аварійну ситуацію. Справу ми все ж залагодили, але зрозуміло, на певний час.
- І як же вдалося ефективно розв’язати цю проблему?
- Довелося добре помізкувати над цим, перегорнути стоси спеціальної літератури, проаналізувати подібні аварійні ситуації і ті доробки, що вже існували. Дуже допоміг у цьому творчому пошуку нинішній директор Комплексу «Харківводовідведення» Віктор Булгаков. Спільними зусиллями розробили новий метод прочистки колекторів великого діаметра і сконструювали унікальний механічний комплекс. Для його використання створили спеціальну бригаду ремонтників. На це ноу-хау отримали патент, і тепер цей метод широко використовується для ліквідації аварій у системі КП «Харківводоканал».
- Сергію Анатолійовичу, ви є кандидатом технічних наук, членом-кореспондентом Академії будівництва України. Можна сказати, виробничу діяльність ви успішно поєднуєте з наукою?
- Саме так. Та аварія наштовхнула мене на думку науково обґрунтувати нову технологію ремонту каналізаційних трубопроводів. Відтоді я і почав готувати кандидатську дисертацію, яку згодом успішно захистив. Називається вона – «Технологія ремонту та відновлення каналізаційних трубопроводів, розташованих у складних геологічних умовах». А ще я член-кореспондент академії будівництва України.
- Сергію Анатолійовичу, пропоную повернутися у недалеке минуле. Що вплинуло на ваш вибір стати комунальником?
- Багато хто з нас у дитинстві мріяв іти батьківською стежкою. Так і я. Мій батько, Анатолій Сергійович, працював на КП «Харківводоканал» інженером-будівельником. Мати, Людмила Миколаївна, теж мала безпосереднє відношення до цієї професії - трудилася на ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості». Вони захоплено розповідали про свою роботу, творчі задумки та їх реалізацію, а також про тих чудових людей, які працювали поряд з ними. Отож і я після закінчення школи відніс свої документи до Харківського інституту інженерів комунального будівництва. Навчався за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво», де читали лекції прекрасні та мудрі викладачі - Валерій Якович Желяков та Валерій Семенович Шмуклер. Вони прищепили нам, студентам, справжню любов до цієї непростої та відповідальної професії, навчили працювати творчо, діяти нестандартно у найскладніших ситуаціях. Тобто виховали нас відмінними спеціалістами.
- Сергію Анатолійовичу, після закінчення вузу ви відразу пішли працювати на КП «Харківводоканал»?
- Ні. Спочатку дещо попрацював у будівництві. Але в ті роки ця галузь переживала не кращі часи, а тому й звернувся у відділ кадрів на КП «Харківводоканал». Зустріли мене привітно - і наприкінці січня 1997 року вже працював на посаді лінійного інженера нинішнього Комплексу «Харківводовідведення». Робота хоча й була складною, але припала до душі, і ніколи не шкодував, що обрав саме цю відповідальну професію. Тут я пройшов хорошу школу під керівництвом багатьох справді професіоналів своєї справи, і в 2007 році мене призначили на нинішню посаду. Не буду повторюватися про стан каналізаційної мережі, якій уже чимало років, але намагаємося не лише своєчасно проводити ремонтні роботи, а й попереджувати можливі аварії. Для цього на підприємстві є унікальна лабораторія ТВ-контролю. Завдяки інноваційному обладнанню фахівці виконують діагностику каналізаційних трубопроводів незалежно від погоди і умов місцевості. А ми, в свою чергу, володіючи цією інформацією, приймаємо відповідні рішення.
- До речі, а чи не виникало бажання отримати ще одну вищу освіту?
- Чому ж, виникало. Здобув ще одну освіту в Харківському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України. Тож я ще й магістр державного управління. Завжди згадую, як після роботи поспішав на навчання. Усі сокурсники, як мовиться, при параді, а я в чому працював, у тому й приходив. Та це все дрібниці, бо і тут досяг своєї мети.
- Сергію Анатолійовичу, а які, скажімо так, складові досягнення успіху в житті?
- Це питання водночас і просте, і складне. Мабуть, у кожної людини є свої, як мовиться, шляхи для досягнення мети. У мене ж загальнолюдські цінності, яких завжди притримуюся. Це - порядність, намагання досягти більшого в житті завдяки наполегливій праці та копіткому навчанні. І не слід ні в якому разі заздрити іншим людям, які досягли певних успіхів.
- Звісно, робота відбирає чимало часу. А як проводите вільний час?
- Знаєте, завжди з нетерпінням очікує тієї пори, коли можна вирушати на дачу. А там разом з дружиною та донькою любимо поратися і на городі, і в саду, і на грядці квітів. До речі, у нас росте близько 150 кущів троянд, за якими ми ретельно доглядаємо. Також займаюся і спортом. Звісно, не так, як раніше, коли ставав переможцем і призером обласної спартакіади серед підприємств житлово-комунального господарства, а для підтримання, як говориться, спортивної форми. А коли на дачі міжсезоння, тоді залюбки перегортаю сторінки різних історичних книг і завжди відкриваю для себе щось нове.
Интерв’ю провів Ігор Тесло